Нова президентка Угорщини засудила агресію Путіна і підтримала вступ України до ЄС
Нова президентка Угорщини Каталіна Новак під час церемонії інавгурації 14 травня озвучила позицію щодо війни Росії проти України. Про це пише Telex.
Новак назвала 10 пунктів, в яких викладена позиція щодо російського вторгнення та ставлення до України:
- Ми засуджуємо путінську агресію, збройний напад на суверенну державу.
- Ми назавжди скажемо "ні" всім зусиллям відновити Радянський Союз.
- Ми, угорці, хочемо миру тут і в сусідніх країнах, ми хочемо миру, а не війни.
- Ми вимагаємо розслідування та покарання військових злочинів.
- Ми не нейтральні, ми на боці невинних жертв і правди. Ми виконуємо свої зобов’язання в рамках ЄС і НАТО, але якщо цього вимагатимуть угорські інтереси, ми скажемо ні.
- За жодних обставин ми не хочемо відмовлятися від свого суверенітету, за який неодноразово боролися, і постійно розвиваємо наші оборонні сили.
- Ми підтримуємо вступ України до ЄС.
- Ми готові жертвувати заради миру і не будемо перешкоджати допомозі наших союзників, але ми не погодимося на рішення, які потребують від угорців більше жертв, ніж шкода, яку вони завдають російському агресору.
- Ми раді бути посередником між сторонами війни.
- Ми наполягаємо на забезпеченні прав угорців, які проживають в Україні, як раніше, так і зараз.
Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий прокоментував інформацію про неофійну зустріч колишніх німецьких і російських посадовців у Баку, на якій нібито обговорювали завершення війни.
Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров після переговорів із держсекретарем США Марко Рубіо заявив про нібито готовність Москви до політико-дипломатичного врегулювання війни, однак водночас вкотре зажадав припинити постачання західного озброєння Україні.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв підтвердив, що в середині липня Баку став місцем закритої зустрічі колишніх високопосадовців Німеччини та Росії, під час якої обговорювали можливі шляхи завершення війни проти України.
Литва заявила, що будь-які нові провокації з боку Росії можуть спричинити жорстку реакцію Північноатлантичного альянсу.
Російський правитель Володимир Путін останнім часом практично перестав залишати Кремль і значно обмежив особисті поїздки країною.
Рівень підтримки президента Росії Володимира Путіна опустився до найнижчої позначки з початку повномасштабної війни проти України.
Після більш ніж трьох років повномасштабної війни проти України Кремль може розглядати нові варіанти ескалації, зокрема обмежений напад на одну з країн Балтії.
У Сенаті США представили оновлену редакцію законопроєкту про масштабне посилення санкцій проти Росії, який ще за життя ініціював сенатор Ліндсі Грем разом із демократом Річардом Блюменталем.
Повномасштабна війна проти України кардинально змінила характер відносин між Росією та Китаєм, остаточно перетворивши Кремль на молодшого партнера Пекіна.
Президент США Дональд Трамп публічно прокоментував хвилю чуток, що поширилися після раптової смерті сенатора-республіканця Ліндсі Грема.
Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий прокоментував інформацію про неофійну зустріч колишніх німецьких і російських посадовців у Баку, на якій нібито обговорювали завершення війни.
Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров після переговорів із держсекретарем США Марко Рубіо заявив про нібито готовність Москви до політико-дипломатичного врегулювання війни, однак водночас вкотре зажадав припинити постачання західного озброєння Україні.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв підтвердив, що в середині липня Баку став місцем закритої зустрічі колишніх високопосадовців Німеччини та Росії, під час якої обговорювали можливі шляхи завершення війни проти України.
Литва заявила, що будь-які нові провокації з боку Росії можуть спричинити жорстку реакцію Північноатлантичного альянсу.