Нова президентка Угорщини засудила агресію Путіна і підтримала вступ України до ЄС
Нова президентка Угорщини Каталіна Новак під час церемонії інавгурації 14 травня озвучила позицію щодо війни Росії проти України. Про це пише Telex.
Новак назвала 10 пунктів, в яких викладена позиція щодо російського вторгнення та ставлення до України:
- Ми засуджуємо путінську агресію, збройний напад на суверенну державу.
- Ми назавжди скажемо "ні" всім зусиллям відновити Радянський Союз.
- Ми, угорці, хочемо миру тут і в сусідніх країнах, ми хочемо миру, а не війни.
- Ми вимагаємо розслідування та покарання військових злочинів.
- Ми не нейтральні, ми на боці невинних жертв і правди. Ми виконуємо свої зобов’язання в рамках ЄС і НАТО, але якщо цього вимагатимуть угорські інтереси, ми скажемо ні.
- За жодних обставин ми не хочемо відмовлятися від свого суверенітету, за який неодноразово боролися, і постійно розвиваємо наші оборонні сили.
- Ми підтримуємо вступ України до ЄС.
- Ми готові жертвувати заради миру і не будемо перешкоджати допомозі наших союзників, але ми не погодимося на рішення, які потребують від угорців більше жертв, ніж шкода, яку вони завдають російському агресору.
- Ми раді бути посередником між сторонами війни.
- Ми наполягаємо на забезпеченні прав угорців, які проживають в Україні, як раніше, так і зараз.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.