Окупанти обурені вердиктом Амстердаму віддати "скіфське золото" Україні: це "огидне рішення"
Сьогодні, 26 жовтня, Апеляційний суд Амстердама ухвалив рішення, яке може бути оскаржене у Верховному суді, про передачу колекції з 2 111 експонатів кримських музеїв Україні. Юристи окупантів, які представляють кримські музеї, будуть оскаржувати рішення про передачу офіційному Києву "скіфського золота".
Голова Центрального музею Тавриди Андрій Мальгін заявив, що рішення про передачу Україні колекцій Керченського історико-культурного заповідника, Центрального музею Тавриди, Бахчисарайського історико-культурного заповідника та "Херсонеса Таврійського" є "огидним" та "бридким". Про це інформують ЗМІ окупантів.
У свою чергу так звана "міністр культури Криму" Аріна Новосельська заявила, що рішення суду щодо "скіфського золота" нібито суперечить усім чинним нормам міжнародного права у сфері музейної справи та охорони культурної спадщини. Вона вважає вердикт суду Амстердама "політизованим", пов'язуючи його з небажанням визнавати Крим "російським". За словами пособника окупантів, мінкульт півострова продовжить роботу щодо повернення музейних колекцій усіма доступними правовими методами.
Нагадаємо, колекція "скіфського золота" на початку лютого 2014 року була вивезена з Криму на виставку в археологічний музей Алларда Пірсона в Амстердамі. Це сталося ще до незаконної анексії Росією Криму. У вівторок, 26 жовтня, Апеляційний суд Амстердаму видав постанову щодо "скіфського золота".
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.