Окупанти обурені вердиктом Амстердаму віддати "скіфське золото" Україні: це "огидне рішення"
Сьогодні, 26 жовтня, Апеляційний суд Амстердама ухвалив рішення, яке може бути оскаржене у Верховному суді, про передачу колекції з 2 111 експонатів кримських музеїв Україні. Юристи окупантів, які представляють кримські музеї, будуть оскаржувати рішення про передачу офіційному Києву "скіфського золота".
Голова Центрального музею Тавриди Андрій Мальгін заявив, що рішення про передачу Україні колекцій Керченського історико-культурного заповідника, Центрального музею Тавриди, Бахчисарайського історико-культурного заповідника та "Херсонеса Таврійського" є "огидним" та "бридким". Про це інформують ЗМІ окупантів.
У свою чергу так звана "міністр культури Криму" Аріна Новосельська заявила, що рішення суду щодо "скіфського золота" нібито суперечить усім чинним нормам міжнародного права у сфері музейної справи та охорони культурної спадщини. Вона вважає вердикт суду Амстердама "політизованим", пов'язуючи його з небажанням визнавати Крим "російським". За словами пособника окупантів, мінкульт півострова продовжить роботу щодо повернення музейних колекцій усіма доступними правовими методами.
Нагадаємо, колекція "скіфського золота" на початку лютого 2014 року була вивезена з Криму на виставку в археологічний музей Алларда Пірсона в Амстердамі. Це сталося ще до незаконної анексії Росією Криму. У вівторок, 26 жовтня, Апеляційний суд Амстердаму видав постанову щодо "скіфського золота".
Росія розглядає можливість проведення операцій проти країн Балтії, однак наразі Кремль не ухвалив остаточного рішення щодо їх реалізації.
Адміністрація Дональда Трампа змушена призупинити реалізацію одного з найбільш масштабних архітектурних проєктів президента у Вашингтоні.
Сенат Конгресу США зробив важливий крок до посилення санкційного тиску на Росію: законопроєкт, відомий як «проєкт Грема», отримав переконливу підтримку під час фінального голосування.
Володимир Путін може спробувати перевірити готовність НАТО до прямого протистояння з Росією ще до завершення війни проти України.
Відомий американський телеведучий Fox News Браян Кілмід закликав президента США Дональда Трампа змінити склад переговорної команди, яка займається контактами з Іраном.
У російському суспільстві посилюються сумніви щодо війни проти України, а дедалі більше громадян починають ставити запитання про її справжню мету та перспективи.
Ізраїль більше не може розраховувати на те, що Сполучені Штати й надалі забезпечуватимуть його безпеку в попередніх масштабах.
Американська політична активістка та блогерка Лора Лумер, яку ЗМІ називають наближеною до президента США Дональда Трампа, виступила з гучною заявою щодо президента Росії Володимира Путіна.
Сполучені Штати зацікавлені в українських технологіях протидії безпілотникам, адже саме Україна стала країною, яка першою у світі здобула унікальний практичний досвід ведення сучасної війни із масовим застосуванням дронів.
Російський лідер Володимир Путін наближає для себе найгірший сценарій розвитку війни, відмовляючись від припинення вогню та продовжуючи курс на ескалацію.
Росія розглядає можливість проведення операцій проти країн Балтії, однак наразі Кремль не ухвалив остаточного рішення щодо їх реалізації.
Адміністрація Дональда Трампа змушена призупинити реалізацію одного з найбільш масштабних архітектурних проєктів президента у Вашингтоні.
Сенат Конгресу США зробив важливий крок до посилення санкційного тиску на Росію: законопроєкт, відомий як «проєкт Грема», отримав переконливу підтримку під час фінального голосування.
Володимир Путін може спробувати перевірити готовність НАТО до прямого протистояння з Росією ще до завершення війни проти України.