Окупанти обурені вердиктом Амстердаму віддати "скіфське золото" Україні: це "огидне рішення"
Сьогодні, 26 жовтня, Апеляційний суд Амстердама ухвалив рішення, яке може бути оскаржене у Верховному суді, про передачу колекції з 2 111 експонатів кримських музеїв Україні. Юристи окупантів, які представляють кримські музеї, будуть оскаржувати рішення про передачу офіційному Києву "скіфського золота".
Голова Центрального музею Тавриди Андрій Мальгін заявив, що рішення про передачу Україні колекцій Керченського історико-культурного заповідника, Центрального музею Тавриди, Бахчисарайського історико-культурного заповідника та "Херсонеса Таврійського" є "огидним" та "бридким". Про це інформують ЗМІ окупантів.
У свою чергу так звана "міністр культури Криму" Аріна Новосельська заявила, що рішення суду щодо "скіфського золота" нібито суперечить усім чинним нормам міжнародного права у сфері музейної справи та охорони культурної спадщини. Вона вважає вердикт суду Амстердама "політизованим", пов'язуючи його з небажанням визнавати Крим "російським". За словами пособника окупантів, мінкульт півострова продовжить роботу щодо повернення музейних колекцій усіма доступними правовими методами.
Нагадаємо, колекція "скіфського золота" на початку лютого 2014 року була вивезена з Криму на виставку в археологічний музей Алларда Пірсона в Амстердамі. Це сталося ще до незаконної анексії Росією Криму. У вівторок, 26 жовтня, Апеляційний суд Амстердаму видав постанову щодо "скіфського золота".
Заяви американської влади про війну проти Ірану дедалі частіше порівнюють із кремлівською риторикою щодо України. Аналітики звертають увагу на схожі формулювання, які можуть свідчити про небезпеку затяжного конфлікту з невизначеними цілями.
Останні заяви президента США Дональда Трампа свідчать про те, що Ізраїль відіграє одну з центральних ролей у формуванні стратегії військової кампанії проти Ірану. За словами американського лідера, питання завершення воєнної операції обговорюється у тісній координації з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху, хоча остаточне рішення залишається за Вашингтоном.
Останні заяви президента США Дональда Трампа свідчать про те, що Ізраїль відіграє одну з центральних ролей у формуванні стратегії військової кампанії проти Ірану. За словами американського лідера, питання завершення воєнної операції обговорюється у тісній координації з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху, хоча остаточне рішення залишається за Вашингтоном.
Президент США Дональд Трамп озвучив жорстку умову завершення військової операції проти Ірану — безумовна капітуляція країни. Він заявив, що переговори неможливі, а допомога Ірану стане реальною лише після його повної поразки.
Президент США Дональд Трамп розпочав військову кампанію проти Ірану, проголосивши мету зміни режиму. Проте експерти застерігають: без внутрішньої опозиції в Ірані та міжнародної підтримки ця стратегія може перетворитися на небезпечний прорахунок, що поставить під загрозу стабільність Близького Сходу та позиції Вашингтона у світі.
Міністерство юстиції США оприлюднило нові документи у справі Джеффрі Епштейна, які стосуються президента Дональда Трампа. У матеріалах містяться резюме та нотатки трьох інтерв’ю ФБР із жінкою, яка заявила про сексуальне насильство з його боку ще у 1980-х роках.
Сергій Лавров заявив, що Росія «готова до переговорів» щодо завершення війни в Україні, але звинуватив США у використанні діалогу як прикриття для постачання зброї та розвідданих Києву. Ця риторика вкотре демонструє, що Москва намагається перекласти відповідальність за продовження війни на Захід.
Кремль запевняє, що Іран не просив у Росії допомоги, окрім політичної підтримки. Водночас західні джерела повідомляють про таємну угоду між Москвою та Тегераном на сотні мільйонів євро щодо закупівлі сучасних систем ППО.
Заяви керівництва Пентагону про завершення епохи «політкоректних воєн» свідчать про можливу зміну підходів Сполучених Штатів до військових операцій на Близькому Сході. Паралельно з цим Вашингтон продовжує перекидати додаткові сили в регіон, що посилює напруження навколо Ірану.
Заяви керівництва Пентагону про завершення епохи «політкоректних воєн» свідчать про можливу зміну підходів Сполучених Штатів до військових операцій на Близькому Сході. Паралельно з цим Вашингтон продовжує перекидати додаткові сили в регіон, що посилює напруження навколо Ірану.
Заяви американської влади про війну проти Ірану дедалі частіше порівнюють із кремлівською риторикою щодо України. Аналітики звертають увагу на схожі формулювання, які можуть свідчити про небезпеку затяжного конфлікту з невизначеними цілями.
Останні заяви президента США Дональда Трампа свідчать про те, що Ізраїль відіграє одну з центральних ролей у формуванні стратегії військової кампанії проти Ірану. За словами американського лідера, питання завершення воєнної операції обговорюється у тісній координації з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху, хоча остаточне рішення залишається за Вашингтоном.
Останні заяви президента США Дональда Трампа свідчать про те, що Ізраїль відіграє одну з центральних ролей у формуванні стратегії військової кампанії проти Ірану. За словами американського лідера, питання завершення воєнної операції обговорюється у тісній координації з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху, хоча остаточне рішення залишається за Вашингтоном.
Президент США Дональд Трамп озвучив жорстку умову завершення військової операції проти Ірану — безумовна капітуляція країни. Він заявив, що переговори неможливі, а допомога Ірану стане реальною лише після його повної поразки.