Окупанти обурені вердиктом Амстердаму віддати "скіфське золото" Україні: це "огидне рішення"
Сьогодні, 26 жовтня, Апеляційний суд Амстердама ухвалив рішення, яке може бути оскаржене у Верховному суді, про передачу колекції з 2 111 експонатів кримських музеїв Україні. Юристи окупантів, які представляють кримські музеї, будуть оскаржувати рішення про передачу офіційному Києву "скіфського золота".
Голова Центрального музею Тавриди Андрій Мальгін заявив, що рішення про передачу Україні колекцій Керченського історико-культурного заповідника, Центрального музею Тавриди, Бахчисарайського історико-культурного заповідника та "Херсонеса Таврійського" є "огидним" та "бридким". Про це інформують ЗМІ окупантів.
У свою чергу так звана "міністр культури Криму" Аріна Новосельська заявила, що рішення суду щодо "скіфського золота" нібито суперечить усім чинним нормам міжнародного права у сфері музейної справи та охорони культурної спадщини. Вона вважає вердикт суду Амстердама "політизованим", пов'язуючи його з небажанням визнавати Крим "російським". За словами пособника окупантів, мінкульт півострова продовжить роботу щодо повернення музейних колекцій усіма доступними правовими методами.
Нагадаємо, колекція "скіфського золота" на початку лютого 2014 року була вивезена з Криму на виставку в археологічний музей Алларда Пірсона в Амстердамі. Це сталося ще до незаконної анексії Росією Криму. У вівторок, 26 жовтня, Апеляційний суд Амстердаму видав постанову щодо "скіфського золота".
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.