Переобрання Трампа: нова епоха американської політики – Резазаде
Віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде вказав, що коли Барак Обама переміг на виборах 2012 року, це здавалося початком нової ери домінування Демократичної партії, зумовленої піднесенням нового покоління молодих, світських і небілих виборців.
Однак з плином часу вибори 2012 року виглядають радше завершенням епохи: останньою перемогою соціальних рухів 1960-х над домінуючими колись республіканцями епохи Рейгана.
Натомість саме три вибори Дональда Трампа — у 2016, 2020 та 2024 роках — визначають початок нової епохи, епохи консервативного популізму в американській політиці, втіленого його брендом.
Американська політика зазнала змін із моменту, коли Трамп отримав номінацію своєї партії. Традиційні точки згоди між партіями стали основою конфліктів, тоді як старі розбіжності епох Буша та Обами, здавалося б, втратили актуальність.
До Трампа в американській політиці було багато чого очевидного й передбачуваного. Значення двох партій було зрозумілим: республіканці спиралися на три стовпи рейганівської політики — малий уряд, релігійну правицю та агресивну зовнішню політику. Демократи представляли робітничий клас, зміни та ліберальний активізм.
Кожні чотири роки партії в основному обговорювали ті самі питання: війна і дипломатія, податки й соціальні виплати, «сімейні цінності» та соціальні рухи 1960-х, торгівля і захист робочих місць. Це призводило до передбачуваних демографічних розбіжностей та довгострокових трендів.
Але все це змінилося, коли Трамп з’явився на політичній сцені. Сьогодні Трамп виступає на захист робітничого класу, критикує еліти, захищає американські робочі місця і ставить під сумнів традиційну зовнішню політику США, тоді як демократи захищають усталений порядок, норми й старі зовнішньополітичні підходи.
Теми, що раніше об’єднували обидві партії, стали об’єктами запеклих суперечок. Імміграція, вільна торгівля, післявоєнні альянси Америки та навіть підтримка демократії всередині країни й за її межами стали предметами протистояння. Водночас старі конфлікти, як-от війна в Іраку, соціальне забезпечення чи одностатеві шлюби, здається, відійшли на другий план.
#алірезазаде #вибори #обама #трамп #сша
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.