Переведення Саакашвілі у в'язницю: Денісова обурена цинічними діями грузинської влади
Перевезення Міхеїла Саакашвілі з військового шпиталю Горі до в'язниці у місті Руставі порушує Мінімальні стандартні правила поводження з ув'язненими. Ці дії український омбудсмен Людмила Денісова розцінює як тортури та спосіб позбавлення громадянина України Міхеїла Саакашвілі права на життя.
Уповноважена з прав людини Людмила Денісова висловила обурення звісткою про перевезення громадянина України Міхеїла Саакашвілі з військового госпіталю в Горі до руставського тюремного закладу. Про це омбудсмен написала у Фейсбуці.
"Вражає цинізм, у який спосіб це було зроблено. Хворого Міхеїла проти волі вивезли вночі без попередження адвокатів. Стан його здоров’я критичний і викликає занепокоєння: після трьох гіпертонічних криз він почувається вкрай тяжко, кілька днів до цього не піднімався з ліжка. У повному обсязі потрібної медичної допомоги йому так і не було надано та не призначено нового лікаря, а рішення щодо стратегії лікування ухвалювалося медиками різних профілів", написала Денісова.
За її словами, перевезення Саакашвілі у такому стані назад до пенітенціарної установи є порушенням статті 22 Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями, положення якої зобов’язує хворих в’язнів, які потребують послуг спеціаліста, переводити до особливих закладів або ж у цивільні лікарні. До то ж ненадання медичної допомоги суперечить гарантованим нормам статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. "Такі дії грузинської влади розцінюю як катування і спосіб позбавлення громадянина України Міхеіла Саакашвілі права на життя, що є порушенням статей 6, 7, 9, 14, 18 Міжнародного пакту про цивільні та політичні права, який ратифіковано Грузією у 2002 році", - заявила омбудсмен, яка звернулася до своєї колеги, Народного захисника Грузії Ніно Ломджарії відвідати Міхеїла Саакашвілі у пенітенціарній установі міста Руставі з метою перевірки додержання його прав і свобод, зокрема і під час вивезення з лікарні. Окрім того, вона закликала іноземні держави та міжнародні організації "рішуче засудити дії посадових осіб Республіки Грузія", які порушують права Саакашвілі та вимагати від грузинської влади відновити його у цих правах.
ASPI news інформувало, що Саакашвілі не прийшов на судове засідання у Тбіліському міському суді. Ув'язнений не зміг бути присутнім за станом здоров'я, бо після 50-денного голодування він проходив курс реабілітації у військовому госпіталі в Горі. Також ми писали, що у Саакашвілі підтверджується синдром посттравматичного стресового розладу, що має зв'язок із фактом тортур у в'язниці та в пенітенціарній системі Грузії.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що впевнений у своїх відносинах із президентом США Дональдом Трампом, попри його критичні висловлювання. Він наголосив, що між ними триває конструктивний діалог, а особисті стосунки залишаються добрими.
Дональд Трамп різко розкритикував канцлера Німеччини Олафа Мерца, назвавши його «абсолютно неефективним» та порадивши зосередитися на Україні. Американський президент заявив, що саме підтримка Києва має бути пріоритетом для Берліна, а не внутрішні політичні маневри.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) заявили, що справжньою метою телефонної розмови між Володимиром Путіним та Дональдом Трампом було не досягнення миру, а просування російських інтересів.
Журналіст пояснив, що справжньою метою телефонного дзвінка Володимира Путіна до президента США Дональда Трампа було не досягнення миру, а демонстрація власних планів та спроба вплинути на позицію Вашингтона.
Пентагон оприлюднив дані про витрати США на Близькому Сході, зокрема у контексті війни в Ірані. Американське оборонне відомство повідомило, що суми, спрямовані на військові операції та підтримку союзників у регіоні, сягають десятків мільярдів доларів.
Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков виправдав відсутність важкої військової техніки на параді 9 травня у Москві, заявивши, що це було «свідомим рішенням» і не свідчить про проблеми армії.
Президент США Дональд Трамп назвав «дуже хорошою» свою розмову з Володимиром Путіним і повідомив, що запропонував Кремлю «коротке припинення вогню».
Дональд Трамп провів півторагодинну телефонну розмову з Володимиром Путіним, після якої Кремль заявив про готовність оголосити «перемир’я» 9 травня. Російська сторона подала це як політичний жест, а Трамп назвав укладення договору про завершення війни «близьким».
Президент США Дональд Трамп виступив із заявою щодо Володимира Путіна та можливості мирної угоди, назвавши їхню розмову «дуже хорошою» і підкресливши, що вирішення війни проти України може настати «відносно швидко». Він повідомив, що запропонував Кремлю коротке припинення вогню, яке, на його думку, може бути реалізоване.
Дональд Трамп відповів на заяви іранського президента Масуда Мертса, який звинуватив США у приниженні та втраті впливу.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що впевнений у своїх відносинах із президентом США Дональдом Трампом, попри його критичні висловлювання. Він наголосив, що між ними триває конструктивний діалог, а особисті стосунки залишаються добрими.
Дональд Трамп різко розкритикував канцлера Німеччини Олафа Мерца, назвавши його «абсолютно неефективним» та порадивши зосередитися на Україні. Американський президент заявив, що саме підтримка Києва має бути пріоритетом для Берліна, а не внутрішні політичні маневри.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) заявили, що справжньою метою телефонної розмови між Володимиром Путіним та Дональдом Трампом було не досягнення миру, а просування російських інтересів.
Журналіст пояснив, що справжньою метою телефонного дзвінка Володимира Путіна до президента США Дональда Трампа було не досягнення миру, а демонстрація власних планів та спроба вплинути на позицію Вашингтона.