У Саакашвілі діагностували ПТСР
Президент Центру "Емпатія" Маріам Джишкаріані заявила, що у колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі діагностували синдром посттравматичного стресового розладу.
Медики діагностували у Міхеїла Саакашвілі посттравматичний розлад. Про це повідомила Грузія Online.
"За попередніми результатами, які я можу повідомити, підтверджується синдром посттравматичного стресового розладу, що має зв'язок із фактом тортур у в'язниці та в системі, є також неврологічна симптоматика", – йдеться у повідомленні.
Водночас у Саакашвілі виявили енцефалопатію, яка стала наслідком голодування. За словами Джишкаріані, колишній президент Грузії потребує стаціонарного лікування та реабілітації.
"Рішення про судовий процес він ухвалить сам, він не має такого психічного розладу, щоб він не зміг з'явитися до суду", - додала Джишкаріані.
Судовий процес призначено на 29 листопада. Поки невідомо, чи зможе Саакашвілі бути присутнім на ньому.
Нагадаємо, що, за словами голови правлячої партії "Грузинська мрія" Іраклія Кобахідзе, Міхеїл Саакашвілі мав намір здійснити державний переворот у Грузії. Також ASPI news повідомляло, що раніше голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що затримання Саакашвілі в Грузії може спровокувати серйозний дипломатичний скандал.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.