Пісторіус обережно прокоментував можливість розгортання європейських військ в Україні
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус у вівторок висловив обережну думку щодо можливої ролі європейських збройних сил в Україні, зазначивши, що багато чого залежатиме від Путіна.
Про це повідомило DPA. Пісторіус сказав, що він в цілому підтримує ідею розгортання європейських військ в Україні, але зазначив, що не брав участі в останніх переговорах з цього питання між європейськими лідерами.
Він вказав на невирішені питання, зокрема, чи потребуватиме розгортання німецьких військ схвалення парламенту Німеччини, а також питання командування і контролю, такі як "під чиїм командуванням, що відбувається, де і в яких межах". "На цьому етапі йдеться про те, що європейці – цілком природно – беруть на себе зобов'язання розділити відповідальність і брати участь у переговорах щодо подальшого розвитку подій", – сказав глава Міноборони Німеччини.
На питання, який внесок у цей процес може зробити Бундесвер, Пісторіус сказав: "Коли Путін скаже, як він хоче діяти, тоді ми побачимо, що це може означати в деталях".
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.