Плани "Газпрому" закінчити будівництво "Північного потоку-2" провалилися
"Газпром" не зможе завершити будівництво "Північного потоку-2" у 2019 році.
Німецьке Федеральне відомство морського судноплавства і гідрографії розгляне запит про продовження робіт з будівництва газопроводу "Північний потік-2" взимку і навесні 2020 року. Про це повідомляє DW.
Зазначається, що відомство розгляне запит у понеділок, 16 грудня.

"Щоб закінчити будівництво газопроводу "Північний потік - 2" в найближчі місяці, планується продовжити роботи нинішньої зими і навесні 2020 року. Заявка на внесення відповідних змін у проект вже подана в німецьке Федеральне відомство морського судноплавства і гідрографії. Очікується, що відомство розгляне запит у понеділок, 16 грудня", - наголошується в повідомленні.
Засновник і акціонер газопроводу "Газпром" планував завершити будівництво до кінця 2019 року. Проте терміни затягнулися, оскільки дозвіл від данського енергетичного агентства було отримано лише наприкінці жовтня.
Про це заявив голова МЗС Росії Сергій Лавров.
"Запевняю вас, що ні "Північний потік 2", ні" Турецький потік "не зупиняться", - сказав Лавров на пресконференції у Вашингтоні за підсумками переговорів з президентом США Дональдом Трампом, повідомляє Інтерфакс.
Коментуючи проєкт військового бюджету США, Лавров заявив, що "конгрес зараз охоплює бажання зробити все, щоб зруйнувати наші відносини".
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.