Події у Абхазії та Південній Осетії ОБСЄ назвав окупацією з боку Росії
Комітет з політичних питань і безпеки Парламентської асамблеї (ПА) Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) прийняв на засіданні в неділю резолюцію, в яку включений заклик до Росії скасувати своє рішення щодо визнання незалежності Абхазії і Південної Осетії, РФ також звинувачується в "окупації" і спробах "фактичної анексії" двох країн.
За це проголосували 50 членів нацделегацій, п'ятеро виступили проти і дев'ять утрималися.
У тексті, основним автором якого виступила грузинська парламентарій Софіо Кацарава, ці республіки названі "окупованими територіями Грузії". При цьому ПА ОБСЄ знову висловлює "повну підтримку суверенітету і територіальної цілісності Грузії".
У резолюції також виражена "серйозне занепокоєння з приводу того, що Грузія позбавлена можливості здійснювати законну юрисдикцію над своєю територією у зв'язку з незаконною окупацією Російської Федерацією та її кроками в напрямку фактичної анексії" Абхазії і Південної Осетії. Підкреслюється також відповідальність РФ " за грубі порушення прав людини і основних свобод на місцях [в республіках]", а також за нібито нарощування там військової присутності, що і засуджується Асамблеєю, повідомляють європейські ЗМІ.
Згідно з текстом резолюції, ПА ОБСЄ закликає РФ "скасувати своє незаконне рішення про визнання так званої незалежності окупованих територій Грузії", покласти край порушенням прав людини і судовим переслідуванням "за політичними мотивами", а також нібито має місце дискримінацію за етнічною ознакою в Абхазії і Південній Осетії. Крім того, в текст включений заклик про допуск в Республіки міжнародних правозахисників, включаючи виконавчі структури ОБСЄ.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.
Володимир Путін підписав указ, який дозволяє передавати під тимчасове управління держави об’єкти критичної інфраструктури Росії, якщо їхні власники не забезпечують належний захист від атак безпілотників або не можуть оперативно відновити роботу після ударів.
У Кремлі різко відреагували на намір Великої Британії передати Україні секретні технології для виробництва далекобійних ракет Storm Shadow/SCALP.
Колишній спецпосланець США в Україні Кіт Келлог заявив, що Вашингтону потрібен час, аби збалансувати оборонну допомогу Україні та потреби Близького Сходу. В
Володимир Путін своїм виступом на з'їзді «Єдиної Росії» продемонстрував, що Кремль не налаштований згортати війну проти України та продовжує готувати російське суспільство до затяжного протистояння.
Військово-морські сили США розглядають можливість перейменувати новий авіаносець класу «Форд» USS Doris Miller на честь президента США Дональда Трампа. Якщо це рішення ухвалять, американський флот уперше отримає авіаносець, названий на честь чинного глави держави.
У Росії різко погіршилися суспільні очікування щодо майбутнього країни. За даними опитування ВЦВГД, у липні 2026 року 66% росіян вважали, що попереду на РФ чекають «важкі часи» — показник, який уже наблизився до рівнів початку 1990-х років.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.