Польща не готова запросити президента РФ Володимира Путіна на пам'ятні заходи присвячені Голокосту
Пам'ятні заходи в Польщі, присвячені трагічним подіям Голокосту, відбудуться без участі президента Росії Володимира Путіна, оскільки Варшава вирішила не надсилати відповідне запрошення главі Кремля.
Про це повідомляють російські ЗМІ, які процитували слова прессекретаря російського президента Дмитра Пєскова.
"Росія буде представлена на рівні посла... Ні, Володимиру Путіну не було запрошення", - сказав Пєсков, відповідаючи на відповідне запитання.
Відомо, що 23 січня глава Кремля Володимир Путін перебував з візитом в Ізраїлі, де взяв участь у форумі, пов'язаному з вшануванням 75-ї річниці визволення табору Аушвіц-Біркенау.
Про це пише польське видання Wiadomosci.
Відомо, що Путін раніше заявив, що СРСР ввів війська до Польщі тільки після того, як німці відійшли з уже зайнятих ними районів, а польський уряд біг за кордон.
Крім того, Путін розкритикував ухвалену у вересні 2019 року резолюцію Європарламенту про історичну пам'ять, назвавши її положення "безпардонною брехнею".
Ці висловлювання, побоювання, що Путін продовжить історичні фальсифікації, а також той факт, що до організації Форуму пам'яті Голокосту причетний наближений до Путіна олігарх, припускають автори публікації, є причиною, через яку багато світових лідерів бойкотували захід.
Серед них - президенти Польщі, Литви та Естонії.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.