Польский політик порівняв Росію з "серійним ґвалтівником"
У понеділок, 10 січня, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зробив заяву, що НАТО нібито створене для захоплення територій. Йому відповів колишній міністр оборони, ексглава МЗС Польщі Радослав Сікорський.
Глава зовнішньо-політичного відомства країни-агресора Сергій Лавров висловив думку, що НАТО стало суто геополітичним проєктом, спрямованим на захоплення територій, що осиротіли внаслідок розпаду Організації Варшавського договору і Радянського Союзу. Його погляд опублікувало російське посольство у Британії.
У свою чергу польський політик Радослав Сікорський у відповідь підкреслив, що своїми висловлюваннями й діями Росії все одно не добитися бажаного. "Уясніть собі, російське посольство, раз і назавжди, зрозумілою вам мовою. Ми не осиротіли, тому що ви не були нашим татом. Швидше серійним ґвалтівником. Ось чому ви не досягнете мети. А якщо спробуєте ще раз, то отримаєте по яйцях", – попередив польський політик.
Get this, @RussianEmbassy, once and for all, in a language you can grasp. We were not orphaned by you because you were not our daddy. More of a serial rapist. Which is why you are not missed. And if you try it again, you'll get a kick in the balls. https://t.co/zZj3xWNLFb
— Radek Sikorski MEP (@radeksikorski) January 10, 2022
Нагадаємо, міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров стверджує, що проєкти договорів із США та НАТО мають стати основою нової системи безпеки у Європі, включаючи контроль над озброєннями. Обговорення ж Заходом кремлівських ініціатив має бути обмежене "розумним терміном конструктивної відповіді". ASPI news писало, що російський президент Володимир Путін пригрозив розірвати відносини РФ і США. Про це він заявив у відповідь на слова президента США Джо Байдена про санкції щодо Росії у разі вторгнення в Україну.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.