Постраждалі під час протестів у Білорусі розповіли про отримані поранення
Протистояння народу з представниками силових спецслужб Білорусі принесло багатьом поранення і травми. Про деякі з таких подій розповіли очевидці протестів.
Телеграм-канал TUT.BY навів спогади двох постраждалих, які були поранені в Мінську. Обидва чоловіки отримали серйозні рани в ніч з 9 на 10 серпня.

Один з постраждалих Костянтин отримав осколкове поранення гомілки лівої ноги. Він повідомив, що його зачепило три осколка. "Один ударив фронтально в гомілку, другий зачепив коліно, третій пройшовся побіжно по самій нозі", - розповів потерпілий. Також він повідомив, що отримав першу медичну допомогу до приїзду медиків. Рану замотали випадкові перехожі. Потім швидка допомога госпіталізувала його у військовий шпиталь. Зараз він вже вдома.
Інший потерпілий отримав рвану рану лівої ноги 9 серпня. Як з'ясувалося, таку травму завдала світлошумова граната, яка була кинута прямо в натовп.
"Поруч, трохи далі, були і діти, і жінки. Люди стали розбігатися, я теж побіг, потім дивлюся: щось з ногами. Роздивився: штани в мотлох і така ось рана. Мені викликали швидку, медики надали першу допомогу і відвезли в травмпункт", - розповів чоловік.
Також стало відомо, що в Мінську під час протестів вночі з 10 на 11 серпня поранило водія автобуса. Потерпілий Павло працює на автобусі 163-го маршруту в 2-му автопарку "Мінськтранс". Поранення було в спину. Чоловіка забрала швидка допомога з серйозною крововтратою.

Також, один з водіїв пасажирського транспорту розповів, що надихався газом.
Колега постраждалого водія повідомив, що той відчував себе недобре, їдучи додому. Крім того, водій розповів, що постраждала і техніка. Одному тролейбусу відірвало бампер осколком, і ще в один потрапила граната прямо в кабіну.
Раніше ASPI news повідомляло, що на території столиці Білорусі під час протестів постраждав українець, який є співробітником інформагентства Associated Press. Стало також відомо, що у Білорусі затримали під час акцій протесту 170 людей.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.