Поступки в бік Росії за планом Трампа не задовільнять Путіна – Блінкен
Колишній державний секретар США Ентоні Блінкен вважає, що якщо вдасться добитися хоча б припинення вогню, Україну треба забезпечити надійними гарантіями безпеки, які би унеможливили відновлення агресії з боку Росії.
Про це Блінкен сказав в етері телеканалу CNN. Спочатку у Блінкена запитали, яким може бути найбільш реалістичний результат війни. "Моя власна оцінка полягає у тому, що лінія на землі, на карті не буде рухатися дуже сильно. Росіяни повільно просуваються жахливою ціною лише на невеликій території. Я думаю, що за останній рік вони захопили ще один відсоток території України ціною десятків тисяч життів і сотень тисяч поранених. Справжнє питання, якщо ми збираємося урегулювати це хоча б на певний період часу, полягає у тому, щоб забезпечити достатнє стримування, аби Росія не просто зупинилася і повторила в певний момент у майбутньому", - відзначив Блінкен.
Колишній держсекретар вважає, що нікому не подобається спостерігати, як більша країна б’є меншу. Але російська агресія проти України – це агресія проти принципів, які формують міжнародну систему, коли не можна змінювати кордони сусідньої країни силою або диктувати цій країні політику.
Блінкен зауважує на важливості того, які саме будуть надані Україні гарантії безпеки. На його думку, критично важливо, аби були розміщені сили на будь-якій встановленій лінії, і це має стати перешкодою для Росії, оборонна промисловість України має розвиватися, а США мають продовжувати надавати розвідувальні дані і зброю.
Також, у Блінкена запитали, чи спрацює стратегія адміністрації Дональда Трампа, щоб змусити Україну піти на низку поступок, які мають стати достатніми для укладення угоди з метою припинення війни. "Коротка відповідь – ні. З двох причин", - вважає Блінкен.
На його переконання, по-перше, дуже важко вимагати від українців, аби вони добровільно відмовились від своєї території, бо тоді агресія принесе винагороду Росії.
По-друге, колишній держсекретар не вважає, що виконання усіх вимог Росії зрештою задовольнить російського диктатора Володимира Путіна. За словами Блінкена, як перший крок, Путін хоче отримати контроль над усім Донбасом, а далі очільник Кремля прагне отримати усю Україну тим чи іншим чином. "Він хоче нейтралізувати її як незалежну країну. Він хоче зробити так, щоб вона була прив’язаною до Росії у тій чи іншій формі. Це мета", - переконаний Блінкен.
Колишній державний секретар США Ентоні Блінкен вважає, що якщо вдасться добитися хоча б припинення вогню, Україну треба забезпечити надійними гарантіями безпеки, які би унеможливили відновлення агресії з боку Росії.
Про це Блінкен сказав в етері телеканалу CNN. Спочатку у Блінкена запитали, яким може бути найбільш реалістичний результат війни. "Моя власна оцінка полягає у тому, що лінія на землі, на карті не буде рухатися дуже сильно. Росіяни повільно просуваються жахливою ціною лише на невеликій території. Я думаю, що за останній рік вони захопили ще один відсоток території України ціною десятків тисяч життів і сотень тисяч поранених. Справжнє питання, якщо ми збираємося урегулювати це хоча б на певний період часу, полягає у тому, щоб забезпечити достатнє стримування, аби Росія не просто зупинилася і повторила в певний момент у майбутньому", - відзначив Блінкен.
Колишній держсекретар вважає, що нікому не подобається спостерігати, як більша країна б’є меншу. Але російська агресія проти України – це агресія проти принципів, які формують міжнародну систему, коли не можна змінювати кордони сусідньої країни силою або диктувати цій країні політику.
Блінкен зауважує на важливості того, які саме будуть надані Україні гарантії безпеки. На його думку, критично важливо, аби були розміщені сили на будь-якій встановленій лінії, і це має стати перешкодою для Росії, оборонна промисловість України має розвиватися, а США мають продовжувати надавати розвідувальні дані і зброю.
Також, у Блінкена запитали, чи спрацює стратегія адміністрації Дональда Трампа, щоб змусити Україну піти на низку поступок, які мають стати достатніми для укладення угоди з метою припинення війни. "Коротка відповідь – ні. З двох причин", - вважає Блінкен.
На його переконання, по-перше, дуже важко вимагати від українців, аби вони добровільно відмовились від своєї території, бо тоді агресія принесе винагороду Росії.
По-друге, колишній держсекретар не вважає, що виконання усіх вимог Росії зрештою задовольнить російського диктатора Володимира Путіна. За словами Блінкена, як перший крок, Путін хоче отримати контроль над усім Донбасом, а далі очільник Кремля прагне отримати усю Україну тим чи іншим чином. "Він хоче нейтралізувати її як незалежну країну. Він хоче зробити так, щоб вона була прив’язаною до Росії у тій чи іншій формі. Це мета", - переконаний Блінкен.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.