Президент Турции обвинил США в попытках шантажа
Свое заявление турецкий лидер сделал на фоне рассмотрения дела сотрудника турецкого банка Резы Зарраба, которого обвиняют в обходе санкций США против Ирана.
Зарраб сейчас сотрудничает с прокуратурой Соединенных Штатов. По его словам, Эрдоган, находясь на посту премьер-министра Турции, санкционировал схему обхода американских санкций против Ирана.
Читайте также: Эрдоган будет способствовать в деле освобождении Сенцова
По словам турецкого лидера, эти показания - попытка подорвать экономику Турции и часть сценария оппозиционного турецкого проповедника Фетхуллаха Гюлена, обвиняемого в попытке государственного переворота в стране в 2016 году.
Эрдоган заявил, что это дело - сценарий, "создан за океаном". "Извините, но мы не поддадимся этому шантажу", - сказал президент Турции.
Он также добавил, что Турция действовала и действует в соответствии с линии ООН.
17 мая 2017 администрация президента США ввела новые санкции за участие в программе по созданию баллистических ракет в Иране по некоторым иранских и китайских чиновников и компаний.
В прошлый раз министерство финансов США вводило дополнительные санкции в отношении Ирана 3 февраля. Тогда в санкционный список попали 13 граждан Ирана, Объединенных Арабских Эмиратов, Китая, Кувейта и Ливана. Кроме того, в нем есть 12 компаний из этих стран. В Минфине США сообщили, что ограничения ввели в рамках борьбы с терроризмом и из-за нарушения режима нераспространения ядерного оружия.
20 июля 2015 Совет Безопасности ООН одобрил соглашение, направленное на ограничение ядерной программы Ирана в обмен на снятие с него санкций. Иран гарантировал, что откажется от идеи создания ядерного оружия. За 10 лет, в случае выполнения Ираном условий ядерной сделки, все ограничения и условия, содержащиеся в этой резолюции ООН, прекратят свое действие.
29 января 2017 Иран провел испытания баллистических ракет средней дальности.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.