Президент Турции обвинил США в попытках шантажа
Свое заявление турецкий лидер сделал на фоне рассмотрения дела сотрудника турецкого банка Резы Зарраба, которого обвиняют в обходе санкций США против Ирана.
Зарраб сейчас сотрудничает с прокуратурой Соединенных Штатов. По его словам, Эрдоган, находясь на посту премьер-министра Турции, санкционировал схему обхода американских санкций против Ирана.
Читайте также: Эрдоган будет способствовать в деле освобождении Сенцова
По словам турецкого лидера, эти показания - попытка подорвать экономику Турции и часть сценария оппозиционного турецкого проповедника Фетхуллаха Гюлена, обвиняемого в попытке государственного переворота в стране в 2016 году.
Эрдоган заявил, что это дело - сценарий, "создан за океаном". "Извините, но мы не поддадимся этому шантажу", - сказал президент Турции.
Он также добавил, что Турция действовала и действует в соответствии с линии ООН.
17 мая 2017 администрация президента США ввела новые санкции за участие в программе по созданию баллистических ракет в Иране по некоторым иранских и китайских чиновников и компаний.
В прошлый раз министерство финансов США вводило дополнительные санкции в отношении Ирана 3 февраля. Тогда в санкционный список попали 13 граждан Ирана, Объединенных Арабских Эмиратов, Китая, Кувейта и Ливана. Кроме того, в нем есть 12 компаний из этих стран. В Минфине США сообщили, что ограничения ввели в рамках борьбы с терроризмом и из-за нарушения режима нераспространения ядерного оружия.
20 июля 2015 Совет Безопасности ООН одобрил соглашение, направленное на ограничение ядерной программы Ирана в обмен на снятие с него санкций. Иран гарантировал, что откажется от идеи создания ядерного оружия. За 10 лет, в случае выполнения Ираном условий ядерной сделки, все ограничения и условия, содержащиеся в этой резолюции ООН, прекратят свое действие.
29 января 2017 Иран провел испытания баллистических ракет средней дальности.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.
Понтифік під час загальної аудієнції у Ватикані заявив, що з тривогою стежить за війною в Україні, яка останніми днями значно загострилася. Він підкреслив, що війна не створює безпеки, а лише поглиблює проблеми, руйнує домівки та місця молитви, забирає життя невинних людей.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський наголосив, що сьогодні Росія не має сил для великого наступу проти НАТО, адже супутникова розвідка зафіксувала б підготовку подібного масштабу.
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.