Пропозиція Трампа щодо виселення палестинців із Гази викликала різку реакцію в арабському світі - Алі Реза Резазаде
Єгипет, Йорданія та країни Перської затоки висловили категоричну незгоду із масовим переселенням палестинців. Лідер іранської опозиції у Вашингтоні (NIC) Алі Реза Резазаде вказує, що президент США Дональд Трамп запропонував виселити всіх жителів Гази та передати її під контроль США.
Ця ідея викликала шквал критики як з боку союзників Америки, так і її опонентів.
Трамп заявив, що палестинці мають покинути Газу, адже вона була для них «невдалим місцем». Він пропонує переселити їх до інших країн, таких як Єгипет чи Йорданія, а саму Газу перетворити на «Рив’єру Близького Сходу», де житимуть люди «з усього світу».
Він також натякнув, що США можуть встановити довгостроковий контроль над цим регіоном, можливо, навіть за участю американських військ.
Ця пропозиція зустріла різку відсіч з боку арабських країн. Каїр і Амман категорично заперечили можливість прийому палестинських біженців, а експерти нагадали, що примусове виселення цивільного населення є порушенням міжнародного права.
Крім того, Трамп та прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу пов’язали цей план із процесом нормалізації відносин між Ізраїлем та Саудівською Аравією, що, на їхню думку, має стати головним кроком у зміні ситуації на Близькому Сході.
Проте замість схвалення пропозиція Трампа лише загострила напруженість у регіоні та викликала обурення навіть серед союзників США.
#політика #трамп #газа #палестина #міжнароднеправо #близькийсхід #алірезарезазаде
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.