Протести в Гонконзі: поліція застосувала сльозогінний газ і кийки
У Гонконзі почалися жорсткі зіткнення між протестувальниками та поліцією, в ході яких правоохоронці пустили в хід жорсткі методи припинення порушення громадського порядку.
Про це пише DW.
Як повідомляє видання, сутички з поліцією відбулися в понеділок, 1 липня з нагоди урочистих заходів, присвячених до 22-ї річниці переходу під юрисдикцію Китаю.
Так, демонстранти зробили спробу перешкодити підняти прапори.
Повідомляється про поранених.
Як пише видання, церемонія підняття прапорів всупереч протестам все ж відбулася, проте пройшла без присутності публіки, що було пояснено "поганою погодою". Прозвучав національний гімн.
Глава уряду Керрі Лам і запрошені гості спостерігали за церемонією по трансляції з розташованого поблизу конгрес-центру.
Наголошується, що опозиційні сили анонсували в річницю приєднання до Китаю масштабний протестний марш.
Раніше повідомлялося, що влада закрила деякі урядові установи у фінансовому районі Гонконгу після антиурядових мітингів 12 червня, в яких постраждали 72 людини.
Вважається, що це найжорстокіше протистояння народу з владою, яке відбулося за останні 10 років.
Рівень ескалації почав спадати 13 червня, коли частина протестувальників покинула зони акцій протесту.
Причиною зіткнень з поліцією в Гонконзі стали плани уряду дозволити екстрадицію в материковий Китай.
Російський лідер Володимир Путін різко розширив систему власної безпеки, збільшивши чисельність співробітників служби, яка відповідає за його охорону, до рекордного рівня з початку повномасштабної війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін уперше публічно визнав, що під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом в Анкориджі не було укладено жодних офіційних домовленостей щодо завершення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін знову збільшує штат служби, яка відповідає за його особисту безпеку, на тлі затяжної війни проти України та зростання внутрішніх викликів для Кремля.
Російський правитель Володимир Путін може втратити владу протягом найближчих кількох років, якщо збережуться нинішні тенденції — зростання військового тиску, внутрішня напруга серед еліт та послаблення зовнішньої підтримки Москви.
Джо Байден виступив із різкою критикою на адресу чинного глави Білого дому Дональда Трампа, заявивши, що його політика шкодить американським інституціям, міжнародній ролі країни та відносинам із союзниками.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров публічно розкритикував висловлювання державного секретаря США Марко Рубіо, який заявив про відсутність будь-яких домовленостей щодо врегулювання війни в Україні під час контактів, пов’язаних із зустріччю на Алясці.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Північноатлантичний альянс має зосередитися на посиленні власної обороноздатності, розвитку військової промисловості та підтримці партнерів, які протистоять агресії.
Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що під час зустрічі президента США Дональда Трампа з російським лідером Володимиром Путіним на Алясці не було укладено жодних домовленостей щодо України.
Глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що Москва очікує пояснень від Вашингтона щодо нібито зміни позиції президента США Дональда Трампа у питанні війни Росії проти України після саміту «Групи семи» у Франції.
Колишній президент Росії та заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв зробив чергову різку заяву на адресу Німеччини, звинувативши сучасне німецьке керівництво у зв’язках із нацистським минулим.
Російський лідер Володимир Путін різко розширив систему власної безпеки, збільшивши чисельність співробітників служби, яка відповідає за його охорону, до рекордного рівня з початку повномасштабної війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін уперше публічно визнав, що під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом в Анкориджі не було укладено жодних офіційних домовленостей щодо завершення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін знову збільшує штат служби, яка відповідає за його особисту безпеку, на тлі затяжної війни проти України та зростання внутрішніх викликів для Кремля.
Російський правитель Володимир Путін може втратити владу протягом найближчих кількох років, якщо збережуться нинішні тенденції — зростання військового тиску, внутрішня напруга серед еліт та послаблення зовнішньої підтримки Москви.