Протести в Гонконзі: поліція застосувала сльозогінний газ і кийки
У Гонконзі почалися жорсткі зіткнення між протестувальниками та поліцією, в ході яких правоохоронці пустили в хід жорсткі методи припинення порушення громадського порядку.
Про це пише DW.
Як повідомляє видання, сутички з поліцією відбулися в понеділок, 1 липня з нагоди урочистих заходів, присвячених до 22-ї річниці переходу під юрисдикцію Китаю.
Так, демонстранти зробили спробу перешкодити підняти прапори.
Повідомляється про поранених.
Як пише видання, церемонія підняття прапорів всупереч протестам все ж відбулася, проте пройшла без присутності публіки, що було пояснено "поганою погодою". Прозвучав національний гімн.
Глава уряду Керрі Лам і запрошені гості спостерігали за церемонією по трансляції з розташованого поблизу конгрес-центру.
Наголошується, що опозиційні сили анонсували в річницю приєднання до Китаю масштабний протестний марш.
Раніше повідомлялося, що влада закрила деякі урядові установи у фінансовому районі Гонконгу після антиурядових мітингів 12 червня, в яких постраждали 72 людини.
Вважається, що це найжорстокіше протистояння народу з владою, яке відбулося за останні 10 років.
Рівень ескалації почав спадати 13 червня, коли частина протестувальників покинула зони акцій протесту.
Причиною зіткнень з поліцією в Гонконзі стали плани уряду дозволити екстрадицію в материковий Китай.
Росія може спробувати розширити гібридну війну за межі України та посилити тиск на європейські країни, якщо Кремль не зможе досягти бажаного результату на полі бою. Видання Foreign Policy звертає увагу на серію диверсій у Європі та вважає, що Володимир Путін може скористатися вразливістю й роз'єднаністю Заходу для подальшої ескалації.
Президент США Дональд Трамп заявив, що поїздка директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви була «майже рутинною», однак не виключив, що вона може дати певний результат. Американський лідер також наголосив, що його адміністрація продовжує активно працювати над припиненням війни в Україні.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.
Володимир Путін підписав указ, який дозволяє передавати під тимчасове управління держави об’єкти критичної інфраструктури Росії, якщо їхні власники не забезпечують належний захист від атак безпілотників або не можуть оперативно відновити роботу після ударів.
У Кремлі різко відреагували на намір Великої Британії передати Україні секретні технології для виробництва далекобійних ракет Storm Shadow/SCALP.
Колишній спецпосланець США в Україні Кіт Келлог заявив, що Вашингтону потрібен час, аби збалансувати оборонну допомогу Україні та потреби Близького Сходу. В
Росія може спробувати розширити гібридну війну за межі України та посилити тиск на європейські країни, якщо Кремль не зможе досягти бажаного результату на полі бою. Видання Foreign Policy звертає увагу на серію диверсій у Європі та вважає, що Володимир Путін може скористатися вразливістю й роз'єднаністю Заходу для подальшої ескалації.
Президент США Дональд Трамп заявив, що поїздка директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви була «майже рутинною», однак не виключив, що вона може дати певний результат. Американський лідер також наголосив, що його адміністрація продовжує активно працювати над припиненням війни в Україні.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.