Протести в Гонконзі: поліція застосувала сльозогінний газ і кийки
У Гонконзі почалися жорсткі зіткнення між протестувальниками та поліцією, в ході яких правоохоронці пустили в хід жорсткі методи припинення порушення громадського порядку.
Про це пише DW.
Як повідомляє видання, сутички з поліцією відбулися в понеділок, 1 липня з нагоди урочистих заходів, присвячених до 22-ї річниці переходу під юрисдикцію Китаю.
Так, демонстранти зробили спробу перешкодити підняти прапори.
Повідомляється про поранених.
Як пише видання, церемонія підняття прапорів всупереч протестам все ж відбулася, проте пройшла без присутності публіки, що було пояснено "поганою погодою". Прозвучав національний гімн.
Глава уряду Керрі Лам і запрошені гості спостерігали за церемонією по трансляції з розташованого поблизу конгрес-центру.
Наголошується, що опозиційні сили анонсували в річницю приєднання до Китаю масштабний протестний марш.
Раніше повідомлялося, що влада закрила деякі урядові установи у фінансовому районі Гонконгу після антиурядових мітингів 12 червня, в яких постраждали 72 людини.
Вважається, що це найжорстокіше протистояння народу з владою, яке відбулося за останні 10 років.
Рівень ескалації почав спадати 13 червня, коли частина протестувальників покинула зони акцій протесту.
Причиною зіткнень з поліцією в Гонконзі стали плани уряду дозволити екстрадицію в материковий Китай.
Заяви західних лідерів про нові пакети санкцій проти росії дедалі більше контрастують із реальними економічними відносинами між Європою та кремлем.
Через лестиві вислови генерального секретаря НАТО Марка Рютте на адресу президента США Дональда Трампа в альянсі спостерігається напруження відносин. Деякі країни-члени висловлюють стурбованість щодо позиції очільника НАТО, проте інші вважають, що "він досягає результатів".
73-річний глава Кремля Володимир Путін досяг того часу, коли російські лідери зазвичай помирають. Однак поки він живий, і аналітики називають найрізноманітніші версії того, як може втратити безмежну владу найдовше правлячий лідер РФ.
На тлі тристоронніх консультацій за участі США, України та росії, що відбуваються в Абу-Дабі та інших дипломатичних форматах, дедалі більше уваги привертає американська ініціатива щодо завершення війни. За оцінками Wall Street Journal та інших західних медіа, один із варіантів пропозицій Вашингтона передбачає можливі територіальні поступки з боку України в обмін на військові гарантії безпеки від Заходу.
Влада РФ використовує фіктивні кадрові агенції та тіньові міграційні мережі, щоб заманювати іноземців на війну проти України. Про це повідомило The Telegraph.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що окремі країни ЄС мають значні запаси ракет-перехоплювачів для систем ППО і можуть передати їх Україні.
Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп спершу висловив готовність про захоплення Гренландії навіть військовим шляхом, але згодом передумав під тиском Конгресу, повідомило Reuters.
Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї, за інформацією іранської опозиції був переміщений до спеціального підземного укриття в Тегерані на тлі різкого зростання ризиків можливого воєнного зіткнення зі Сполученими Штатами.
Заяви західних лідерів про нові пакети санкцій проти росії дедалі більше контрастують із реальними економічними відносинами між Європою та кремлем.
Через лестиві вислови генерального секретаря НАТО Марка Рютте на адресу президента США Дональда Трампа в альянсі спостерігається напруження відносин. Деякі країни-члени висловлюють стурбованість щодо позиції очільника НАТО, проте інші вважають, що "він досягає результатів".
73-річний глава Кремля Володимир Путін досяг того часу, коли російські лідери зазвичай помирають. Однак поки він живий, і аналітики називають найрізноманітніші версії того, як може втратити безмежну владу найдовше правлячий лідер РФ.