Протести в Гонконзі: поліція застосувала сльозогінний газ і кийки
У Гонконзі почалися жорсткі зіткнення між протестувальниками та поліцією, в ході яких правоохоронці пустили в хід жорсткі методи припинення порушення громадського порядку.
Про це пише DW.
Як повідомляє видання, сутички з поліцією відбулися в понеділок, 1 липня з нагоди урочистих заходів, присвячених до 22-ї річниці переходу під юрисдикцію Китаю.
Так, демонстранти зробили спробу перешкодити підняти прапори.
Повідомляється про поранених.
Як пише видання, церемонія підняття прапорів всупереч протестам все ж відбулася, проте пройшла без присутності публіки, що було пояснено "поганою погодою". Прозвучав національний гімн.
Глава уряду Керрі Лам і запрошені гості спостерігали за церемонією по трансляції з розташованого поблизу конгрес-центру.
Наголошується, що опозиційні сили анонсували в річницю приєднання до Китаю масштабний протестний марш.
Раніше повідомлялося, що влада закрила деякі урядові установи у фінансовому районі Гонконгу після антиурядових мітингів 12 червня, в яких постраждали 72 людини.
Вважається, що це найжорстокіше протистояння народу з владою, яке відбулося за останні 10 років.
Рівень ескалації почав спадати 13 червня, коли частина протестувальників покинула зони акцій протесту.
Причиною зіткнень з поліцією в Гонконзі стали плани уряду дозволити екстрадицію в материковий Китай.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш попередив, що світ стоїть на межі масштабної війни з драматичними наслідками. Він наголосив, що міжнародна система безпеки переживає найглибшу кризу з часів Другої світової, а конфлікти, які нині розгортаються, можуть перерости у глобальне протистояння.
Дональд Туск публічно розкритикував міжнародну політику Дональда Трампа та Віктора Орбана, назвавши їхні дії “планом мрії Путіна”. За його словами, позиція цих лідерів підриває єдність Заходу та грає на руку Кремлю, який прагне розколоти трансатлантичний союз.
Анґела Меркель розкрила головний задум Мінських угод 2015 року, заявивши, що їхнім справжнім призначенням було стримати Володимира Путіна від негайного захоплення всієї України. За її словами, домовленості мали дати Києву час на зміцнення армії та міжнародної підтримки, адже тоді існувала реальна загроза повномасштабної окупації.
Гнівні випади Дональда Трампа проти союзників по НАТО несподівано об’єднали їх проти нього. Європейські лідери та представники Альянсу дедалі чіткіше демонструють готовність діяти спільно, аби зберегти трансатлантичну єдність, навіть якщо Вашингтон коливається у своїй позиції.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливе залучення студентів до мобілізації в Росії. Прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що інформація про примусовий призов студентів не відповідає дійсності, проте визнав: мобілізаційні заходи тривають, і влада залишає за собою право ухвалювати рішення залежно від потреб армії.
У США сенатори від обох партій виступили на захист членства країни в НАТО, наголосивши, що вихід із Альянсу означав би стратегічну катастрофу для безпеки Америки та світу. Їхня позиція стала відповіддю на заяви Дональда Трампа про можливий вихід Вашингтона з організації.
Телефонна розмова між президентом Фінляндії Олександром Стуббом та президентом США Дональдом Трампом стала важливим сигналом для Європи: обговорювали майбутнє НАТО, підтримку України та кризу навколо Ірану.
Дональд Трамп пригрозив припинити постачання зброї Україні, якщо європейські союзники не долучаться до операції зі зняття блокади Ормузької протоки, яку контролює Іран. Ця заява стала черговим сигналом про можливий перегляд американської політики щодо НАТО та підтримки Києва.
Олександр Лукашенко заявив, що Білорусь “готуватиметься до війни”, адже на мирний час нині марно сподіватися. Він скликав нараду з військовим керівництвом, підсумував перевірку армії та наголосив: країна не хоче війни, але мусить бути готовою відповісти на будь-яку загрозу.
НАТО відповіло на заяви Дональда Трампа про можливий вихід США з Альянсу: європейські лідери закликали до збереження єдності та холодного розуму, наголошуючи, що без союзників не існує сильних Сполучених Штатів.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш попередив, що світ стоїть на межі масштабної війни з драматичними наслідками. Він наголосив, що міжнародна система безпеки переживає найглибшу кризу з часів Другої світової, а конфлікти, які нині розгортаються, можуть перерости у глобальне протистояння.
Дональд Туск публічно розкритикував міжнародну політику Дональда Трампа та Віктора Орбана, назвавши їхні дії “планом мрії Путіна”. За його словами, позиція цих лідерів підриває єдність Заходу та грає на руку Кремлю, який прагне розколоти трансатлантичний союз.
Анґела Меркель розкрила головний задум Мінських угод 2015 року, заявивши, що їхнім справжнім призначенням було стримати Володимира Путіна від негайного захоплення всієї України. За її словами, домовленості мали дати Києву час на зміцнення армії та міжнародної підтримки, адже тоді існувала реальна загроза повномасштабної окупації.
Гнівні випади Дональда Трампа проти союзників по НАТО несподівано об’єднали їх проти нього. Європейські лідери та представники Альянсу дедалі чіткіше демонструють готовність діяти спільно, аби зберегти трансатлантичну єдність, навіть якщо Вашингтон коливається у своїй позиції.