Путін маніпулює Трампом, маючи його за дурня – The Telegraph
Російський диктатор Володимир Путін продовжує випробовувати на міцність терпіння президента США Дональда Трампа. Поки голова Кремля регулярно пропонує різні "жести миру", російські війська продовжують завдавати ударів по цивільних об'єктах в Україні.
Британський історик і журналіст Оуен Метьюз у своїй колонці для видання The Telegraph заявив, що Путін не сприймає всерйоз Трампа. Він упевнений, що російський диктатор маніпулює американським лідером.
Путін не хоче миру в Україні
Метьюз нагадав, що нещодавно спеціальний посланник Трампа Стів Віткофф прогулювався Арбатом у Москві разом зі своєю дружиною і путінським переговірником, де вони обговорювали різні плани США і Росії. Уже вночі російські ракети атакували Кривий Ріг, Суми, Харків і Київ.
Журналіст висловився і про "перемир'я", яке Путін оголосив на три дні на честь військового параду на Красній площі. Він зазначив, що ця ідея може здатися чудовим кроком, але всього за кілька годин до цього глава МЗС РФ Сергій Лавров озвучив список жорстких вимог Кремля для завершення війни. Серед цих вимог - офіційне визнання російського контролю над усіма окупованими територіями України та обмеження щодо української армії.
Трамп втрачає терпіння
За словами Метьюза, Трамп почав здогадуватися, що Путін не хоче миру. Він нагадав, що президент США вже неодноразово натякав на це, висловлюючи своє невдоволення.
Журналіст додав, що Трамп погрожував запровадити вторинні санкції проти Росії. За його словами, Путіну варто серйозно поставитися до цього, оскільки падіння цін на енергоносії вже чинить тиск на військову економіку РФ. Він вважає, що узгоджений тиск з боку Вашингтона з метою припинення експорту нафти до Індії, Китаю та ЄС буде просто руйнівним.
Путін же впевнений у тому, що Трамп ніколи не застосує проти нього всю фінансову та регулятивну міць США, підкреслив журналіст. Російський диктатор хоче зіграти на жадібності президента США. Тому російська сторона все частіше публічно говорить про спільні російсько-американські нафтові проєкти.
Метьюз нагадав, що 20 квітня Трамп опублікував допис у своїй соцмережі Truth Social, у якому заявив про те, що Україна і Росія можуть почати вести великий бізнес зі США, якщо погодяться укласти мирну угоду. Журналіст не виключає, що так президент США висловив свої справжні наміри.
Журналіст спрогнозував, що Росія, найімовірніше, затягуватиме мирний процес до останнього. Україна ж продовжує йти на поступки США, але категорично проти визнання Криму російським.
Метьюз вважає, що за допомогою питання приналежності Криму Путін спробує вбити клин між Україною і США. Також він не виключає, що російському диктатору доведеться поступитися, якщо Трамп виконає свої погрози щодо Москви.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.