Путін назбирав до 9 травня в Україні 25 тисяч вбитих росіян – справжній "безсмертний полк"

9 травня в Росії і на окупованих територіях України плануються ходи «безсмертного полку». Це буде паралельно з повномасштабною війною, що триває, розв'язаною Росією проти України. 

Хода використовується для виправдання нинішньої війни в Україні, хоча насправді вона не має нічого спільного з Великою Вітчизняною війною, з якою помилково пов'язують жертви попереднього покоління. Росія стала рашистським рейхом і звела людиноненависницьку ідеологію та брехню в ранг державної політики. Хода «безсмертного полку» – аналог нацистської атрибутики.

Путін назбирав в Україні достатньо вбитих солдатів на новий «безсмертний полк»: понад 24 тисячі загиблих за 2.5 місяці війни. Путінський «безсмертний полк» - ганебна сторінка сучасної Росії, яка вторгається до сусідніх держав з метою захоплювати, вбивати та руйнувати.
 
У так званій «ході» братимуть участь маленькі діти – споконвічно тоталітарний елемент, подібно до того, як у нацистській Німеччині діти та підлітки брали участь у вихваляючих фюрера заходах. Путінська «Юнармія» це аналог гітлерівського «Гітлерюгенда», вони беруть участь не лише у ходах, а й з надією, що одного разу вони будуть добровільно перекинуті на фронт. Символ Z в даному випадку є частиною машини, що є інструментом для згуртування одержимих пропагандою росіян навколо кримінальної та людиноненависницької ідеології сучасної Росії.
 
Хода «безсмертного полку» це важливий елемент пропаганди, що широко практикується в РФ заради створення суспільства, не здатного сприймати альтернативні ідеї, так само як у Третьому Рейху геббельсівська пропаганда проникала в уми та душі німців. Рівень антиукраїнської та антизахідної пропаганди в РФ досяг такого рівня, що позбавлені можливості критично мислити росіяни бажають лише одного – знищити Україну, яка нібито загрожує Росії.

Путін створив «суспільство ненависті» в «в'язниці народів», якою є сучасна Росія. І тому, крім ходи полків, кремлівському диктаторові нічого запропонувати своєму народові. Бажання Путіна провести ходу «безсмертного полку» в Європі – ганебна спроба заплямувати західну цивілізацію рашизмом.

Фактичний геноцид українців за національною ознакою, примусова депортація через фільтраційні табори, вбивства мирних жителів у районах, які, за його твердженням, були звільнені, вироблені російською армією в Україні подібні до того, як німецькі війська по-звірячому прокладали собі шлях через Європу.
 
Хода «безсмертного полку» в ЄС – перший крок до внесення рашистської ідеології на Захід. Путін хоче створити у Європи ефект причетності до своєї злочинної ідеології. Продовжуючи війну з Україною, Росія не має морального права проводити такі заходи, тому що поводиться як злочинна держава, яка вбиває мирних людей на догоду своєму диктатору, втіленням якого став Путін.

Сьогодні російська армія чинить злочини проти людяності на війні з Україною, прикриваючись пам'яттю про Другу Світову війну. Існує фраза, автором якої часто називають У. Черчілля: «нацисти майбутнього називатимуть себе антинацистами». Путінська Росія застосовує нацистські кліше та виставляє себе у ролі жертви. Таким чином, Кремль виправдовує вторгнення на Україну, яке завдало лиха та незліченних руйнувань українському народу.

Російський нацизм – це абсолютно нове явище у міжнародній політиці: ніколи раніше світ не стояв перед настільки прихованою, але абсолютно очевидною небезпекою, яка загрожує повністю зруйнувати існуючу систему міжнародних відносин. Росія виробляє у свого народу бажання знищити всіх, хто висловлює будь-яку альтернативну думку про події, що відбуваються, ходу «безсмертного полку» - це важливий елемент психотехніки, що створює в ілюзію важливості і величі.

Ідеологічна обробка не обмежується одним конкретним типом людей, орієнтація Кремля на підростаюче покоління у Росії – аналог створення нацистського «Гітлерюгенда», посланого Гітлером помирати на безнадійному етапі Другої Світової війни. Рашизм – дітище Путіна, ситуації такого масштабу був із часів нацистської ідеології Третєго Рейху. Бо заяви про продовження Великої Вітчизняної війни несправедливі стосовно тих, хто справді пожертвував собою боротьби з нацизмом.

Микола Гужевій