Путін не зміг забути приниження через розпад СРСР та хоче реваншу – CNN
Володимир Путін хоче встановити новий світовий порядок, у якому Росія б відігравала головну роль. Він та кілька його найближчих соратників є вихідцями із залишків КДБ – усі вони ніколи не забували приниження, пов'язане з розпадом Радянського Союзу, і не задоволені тим, як змінився світ відтоді.
Про це йдеться в статті CNN. Там нагадали, що Путін не приховує, що, на його думку, Україна не повинна існувати як незалежна держава, а НАТО має скоротитися до розмірів часів холодної війни.
Коли СРСР розпався, російська економіка розвалилася і її довелося рятувати за допомогою Міжнародного валютного фонду та Світового банку – це було ще одне приниження для колишньої наддержави. Проте коли Путін прийшов до влади, РФ завдяки постійному зростанню цін на нафту стала як ніколи багатою. У Росії зʼявився голос, її запросили до групи найбільших економік світу – G7, перейменованої на G8 після її приєднання.
Крістін Берзіна, керуюча директорка Німецького фонду Маршалла США, зазначила, що цього Путіну було недостатньо і він відкинув ці здобутки від імені своїх громадян заради вищих геополітичних цілей. За її словами, для Росії ніколи не було достатньо добре бути "восьмою в G7". "Це не відповідає російському розумінню власної винятковості. Це найбільша країна у світі, найбагатша на природні ресурси, тож як вона може бути просто одним із гравців?" – пояснила Берзіна.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.