Путін та Лукашенко п'ять годин обговорювали війська НАТО в Україні
Президент Росії Володимир Путін обговорив з Олександром Лукашенком збільшення присутності НАТО в Україні. Також, диктатори поміркували про політику Заходу щодо Білорусі та Росії, зокрема Євросоюзу і США.
Крім присутності НАТО в Україні Путін і Лукашенко обговорили політику Заходу щодо Білорусі та Росії. Про це в середу, 14 липня, повідомила прессекретар президента Білорусі Наталя Ейсмонт, повідомляє БелТА.
"Тут окремо обговорили ситуацію зі збільшенням військової присутності блоку НАТО на території України. Зокрема, проведення масштабних навчань і плани Альянсу з будівництва військових баз", - повідомила вона.
Також, на зустрічі йшлося про політику Заходу щодо Білорусі та Росії, зокрема Євросоюзу і США. Ейсмонт повідомила, що Путін і Лукашенко доручили урядам своїх країн розробити спільний план протидії санкціям Заходу. За її словами, на переговорах також торкнулися теми зняття залишених бар'єрів на поставки білоруської продукції, в тому числі у сфері держзакупівель. Крім того, Лукашенко обговорив з Путіним питання протидії ОДКБ загрозам в Середній Азії в зв'язку з виведенням військ США з Афганістану.
Нагадаємо, що радник Путіна Дмитро Козак допустив підключення США до переговорів по Донбасу. Також ASPI news писало, що Путін провокує росіян на ненависть до України, Зеленського та всього світу.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.