Путін та Лукашенко п'ять годин обговорювали війська НАТО в Україні
Президент Росії Володимир Путін обговорив з Олександром Лукашенком збільшення присутності НАТО в Україні. Також, диктатори поміркували про політику Заходу щодо Білорусі та Росії, зокрема Євросоюзу і США.
Крім присутності НАТО в Україні Путін і Лукашенко обговорили політику Заходу щодо Білорусі та Росії. Про це в середу, 14 липня, повідомила прессекретар президента Білорусі Наталя Ейсмонт, повідомляє БелТА.
"Тут окремо обговорили ситуацію зі збільшенням військової присутності блоку НАТО на території України. Зокрема, проведення масштабних навчань і плани Альянсу з будівництва військових баз", - повідомила вона.
Також, на зустрічі йшлося про політику Заходу щодо Білорусі та Росії, зокрема Євросоюзу і США. Ейсмонт повідомила, що Путін і Лукашенко доручили урядам своїх країн розробити спільний план протидії санкціям Заходу. За її словами, на переговорах також торкнулися теми зняття залишених бар'єрів на поставки білоруської продукції, в тому числі у сфері держзакупівель. Крім того, Лукашенко обговорив з Путіним питання протидії ОДКБ загрозам в Середній Азії в зв'язку з виведенням військ США з Афганістану.
Нагадаємо, що радник Путіна Дмитро Козак допустив підключення США до переговорів по Донбасу. Також ASPI news писало, що Путін провокує росіян на ненависть до України, Зеленського та всього світу.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».