Радник Росії при ООН Бондарєв звільнився через війну РФ в Україні – він зрадник чи патріот
23 травня радник постійного представництва Росії при ООН у Женеві Борис Бондарєв, який перебував на дипломатичній службі 20 років, оголосив про своє рішення подати у відставку через війну проти України. Він написав на своїй офіційній сторінці у соцмережі LinkedIn, що за час дипломатичної служби йому ще «ніколи не було так соромно за свою країну та роботу».
У своїй заяві Бондарєв зазначив, що «розв'язана Путіним агресивна війна з Україною, а за фактом із усім західним світом, - не лише злочин проти українського народу, а й, мабуть, найтяжчий злочин проти народу Росії». В інтерв'ю американському виданню The New York Times Бондарєв сказав, що в розв'язанні конфлікту винен не тільки президент Росії Володимир Путін, а й російське МЗС, оскільки його колишні товариші по службі теж несуть відповідальність за те, що переконували керівництво в можливості Росії здобути швидку перемогу. в Україні.
Бондарєв підкреслює, що серед його колег, хоч і в меншості, є ті, хто поділяє його погляди щодо війни, і деякі після її початку навіть пішли у відставку, але не так публічно, як Бондарєв. За його словами, «багато колег досі вірять у пропаганду, яку вони при цьому самі допомагають створювати», вважаючи, що Захід піде на поступки перед ядерними загрозами з боку Росії. Представники російського МЗС навіть готові, щоб їхні діти жили серед «радіоактивних руїн», оскільки для них «цінності важливіші».
24 травня прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявив: «Пан Бондарєв більше не з нами, скоріше, проти нас. Він засуджує дії російського керівництва, які підтримуються майже всім населенням нашої країни». У Кремлі Бориса Бондарєва звинуватили у зраді через його антивоєнну позицію та заяви про «деградацію МЗС РФ» та міністра Сергія Лаврова.
Звісно, відставка дипломата такого високого рангу вважається величезним ударом по іміджу Кремля і свідчить про наростаючий опозиційний потенціал російського олігархату. Дедалі більше росіян усвідомлюють, що Росія проводить не спеціальну військову операцію, а розв'язала безглузду та необґрунтовану війну проти сусідньої держави. Російська влада налякана, що подібні дії шанованих на міжнародній арені російських дипломатів, політиків, бізнесменів, селебрітіс і активістів не тільки негативно позначається на іміджі РФ, але й може стати прикладом для інших, хто дійсно є патріотом своєї країни і усвідомлює, що нинішня влада своїми діями лише перетворює колись процвітаючу країну з великим майбутнім на країну-ізгоя та країну-агресора.
І незважаючи на те, що поки такі росіяни, як Борис Бондарєв, не можуть повернутися до Росії і змушені перебувати за кордоном, коли підніметься вся Росія, тікати будуть змушені ті, чиїми руками країна була розвалена та знищена.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».