Радник Росії при ООН Бондарєв звільнився через війну РФ в Україні – він зрадник чи патріот
23 травня радник постійного представництва Росії при ООН у Женеві Борис Бондарєв, який перебував на дипломатичній службі 20 років, оголосив про своє рішення подати у відставку через війну проти України. Він написав на своїй офіційній сторінці у соцмережі LinkedIn, що за час дипломатичної служби йому ще «ніколи не було так соромно за свою країну та роботу».
У своїй заяві Бондарєв зазначив, що «розв'язана Путіним агресивна війна з Україною, а за фактом із усім західним світом, - не лише злочин проти українського народу, а й, мабуть, найтяжчий злочин проти народу Росії». В інтерв'ю американському виданню The New York Times Бондарєв сказав, що в розв'язанні конфлікту винен не тільки президент Росії Володимир Путін, а й російське МЗС, оскільки його колишні товариші по службі теж несуть відповідальність за те, що переконували керівництво в можливості Росії здобути швидку перемогу. в Україні.
Бондарєв підкреслює, що серед його колег, хоч і в меншості, є ті, хто поділяє його погляди щодо війни, і деякі після її початку навіть пішли у відставку, але не так публічно, як Бондарєв. За його словами, «багато колег досі вірять у пропаганду, яку вони при цьому самі допомагають створювати», вважаючи, що Захід піде на поступки перед ядерними загрозами з боку Росії. Представники російського МЗС навіть готові, щоб їхні діти жили серед «радіоактивних руїн», оскільки для них «цінності важливіші».
24 травня прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявив: «Пан Бондарєв більше не з нами, скоріше, проти нас. Він засуджує дії російського керівництва, які підтримуються майже всім населенням нашої країни». У Кремлі Бориса Бондарєва звинуватили у зраді через його антивоєнну позицію та заяви про «деградацію МЗС РФ» та міністра Сергія Лаврова.
Звісно, відставка дипломата такого високого рангу вважається величезним ударом по іміджу Кремля і свідчить про наростаючий опозиційний потенціал російського олігархату. Дедалі більше росіян усвідомлюють, що Росія проводить не спеціальну військову операцію, а розв'язала безглузду та необґрунтовану війну проти сусідньої держави. Російська влада налякана, що подібні дії шанованих на міжнародній арені російських дипломатів, політиків, бізнесменів, селебрітіс і активістів не тільки негативно позначається на іміджі РФ, але й може стати прикладом для інших, хто дійсно є патріотом своєї країни і усвідомлює, що нинішня влада своїми діями лише перетворює колись процвітаючу країну з великим майбутнім на країну-ізгоя та країну-агресора.
І незважаючи на те, що поки такі росіяни, як Борис Бондарєв, не можуть повернутися до Росії і змушені перебувати за кордоном, коли підніметься вся Росія, тікати будуть змушені ті, чиїми руками країна була розвалена та знищена.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.