Рейтинг Путіна в Росії "пробив" історичний мінімум: Кремлю більше не вірять
Дані опитування Всеросійського центру вивчення громадської думки продемонстрував нові результати настроїв в російському суспільстві.
Так, за результатами соціологічних досліджень рейтинг довіри росіян президенту Володимиру Путіну оновив історичний мінімум і знизився до 31,7 відсотка, пише Радіо Свобода.
Рейтинг доверия россиян президенту Владимиру Путину обновил исторический минимум и снизился до 31,7 процента. https://t.co/qZZcNShhih pic.twitter.com/zeBpWaQj2h
— Радио Свобода (@SvobodaRadio) May 25, 2019
Як повідомляється, це мінімальний показник з моменту початку проведення опитувань центром. Довіра до політика продовжує знижуватися після підвищення пенсійного віку.
Треба зазначити, що рівно рік тому, в травні 2018 року в ході аналогічного опитування про довіру главу Російської Федерації підтримали 47,4 відсотка респондентів, в перший тиждень січня йому довіряли 33,4 відсотка, у березні – 32. Довіра до президента стала знижуватися з літа 2018 року на тлі підвищення пенсійного віку, збільшення податку на додану вартість і падіння реальних доходів населення.
У 2015 році глава ВЦВГД Валерій Федоров розповідав, що на той момент історичний мінімум рейтингу довіри Путіну становив 45 відсотків. Він був зафіксований в березні 2005 року після монетизації уряд пільг.
При цьому Путіну росіяни довіряють більше, ніж будь-якому іншому політику з опитування. На другому місці в рейтингу довіри з 14,8 відсотка – міністр оборони Сергій Шойгу, на третьому – глава МЗС Сергій Лавров (у нього 13 відсотків).
Також незмінним залишається показник схвалення Путіна – він становить 65,8 відсотка.
Раніше повідомлялося, що глава країни – окупанта Володимир Путін відмовився направляти привітання Володимиру Зеленському з приводу вступ на посаду президента України.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш попередив, що світ стоїть на межі масштабної війни з драматичними наслідками. Він наголосив, що міжнародна система безпеки переживає найглибшу кризу з часів Другої світової, а конфлікти, які нині розгортаються, можуть перерости у глобальне протистояння.
Дональд Туск публічно розкритикував міжнародну політику Дональда Трампа та Віктора Орбана, назвавши їхні дії “планом мрії Путіна”. За його словами, позиція цих лідерів підриває єдність Заходу та грає на руку Кремлю, який прагне розколоти трансатлантичний союз.
Анґела Меркель розкрила головний задум Мінських угод 2015 року, заявивши, що їхнім справжнім призначенням було стримати Володимира Путіна від негайного захоплення всієї України. За її словами, домовленості мали дати Києву час на зміцнення армії та міжнародної підтримки, адже тоді існувала реальна загроза повномасштабної окупації.
Гнівні випади Дональда Трампа проти союзників по НАТО несподівано об’єднали їх проти нього. Європейські лідери та представники Альянсу дедалі чіткіше демонструють готовність діяти спільно, аби зберегти трансатлантичну єдність, навіть якщо Вашингтон коливається у своїй позиції.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливе залучення студентів до мобілізації в Росії. Прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що інформація про примусовий призов студентів не відповідає дійсності, проте визнав: мобілізаційні заходи тривають, і влада залишає за собою право ухвалювати рішення залежно від потреб армії.
У США сенатори від обох партій виступили на захист членства країни в НАТО, наголосивши, що вихід із Альянсу означав би стратегічну катастрофу для безпеки Америки та світу. Їхня позиція стала відповіддю на заяви Дональда Трампа про можливий вихід Вашингтона з організації.
Телефонна розмова між президентом Фінляндії Олександром Стуббом та президентом США Дональдом Трампом стала важливим сигналом для Європи: обговорювали майбутнє НАТО, підтримку України та кризу навколо Ірану.
Дональд Трамп пригрозив припинити постачання зброї Україні, якщо європейські союзники не долучаться до операції зі зняття блокади Ормузької протоки, яку контролює Іран. Ця заява стала черговим сигналом про можливий перегляд американської політики щодо НАТО та підтримки Києва.
Олександр Лукашенко заявив, що Білорусь “готуватиметься до війни”, адже на мирний час нині марно сподіватися. Він скликав нараду з військовим керівництвом, підсумував перевірку армії та наголосив: країна не хоче війни, але мусить бути готовою відповісти на будь-яку загрозу.
НАТО відповіло на заяви Дональда Трампа про можливий вихід США з Альянсу: європейські лідери закликали до збереження єдності та холодного розуму, наголошуючи, що без союзників не існує сильних Сполучених Штатів.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш попередив, що світ стоїть на межі масштабної війни з драматичними наслідками. Він наголосив, що міжнародна система безпеки переживає найглибшу кризу з часів Другої світової, а конфлікти, які нині розгортаються, можуть перерости у глобальне протистояння.
Дональд Туск публічно розкритикував міжнародну політику Дональда Трампа та Віктора Орбана, назвавши їхні дії “планом мрії Путіна”. За його словами, позиція цих лідерів підриває єдність Заходу та грає на руку Кремлю, який прагне розколоти трансатлантичний союз.
Анґела Меркель розкрила головний задум Мінських угод 2015 року, заявивши, що їхнім справжнім призначенням було стримати Володимира Путіна від негайного захоплення всієї України. За її словами, домовленості мали дати Києву час на зміцнення армії та міжнародної підтримки, адже тоді існувала реальна загроза повномасштабної окупації.
Гнівні випади Дональда Трампа проти союзників по НАТО несподівано об’єднали їх проти нього. Європейські лідери та представники Альянсу дедалі чіткіше демонструють готовність діяти спільно, аби зберегти трансатлантичну єдність, навіть якщо Вашингтон коливається у своїй позиції.