Рейтинг Путіна в Росії "пробив" історичний мінімум: Кремлю більше не вірять
Дані опитування Всеросійського центру вивчення громадської думки продемонстрував нові результати настроїв в російському суспільстві.
Так, за результатами соціологічних досліджень рейтинг довіри росіян президенту Володимиру Путіну оновив історичний мінімум і знизився до 31,7 відсотка, пише Радіо Свобода.
Рейтинг доверия россиян президенту Владимиру Путину обновил исторический минимум и снизился до 31,7 процента. https://t.co/qZZcNShhih pic.twitter.com/zeBpWaQj2h
— Радио Свобода (@SvobodaRadio) May 25, 2019
Як повідомляється, це мінімальний показник з моменту початку проведення опитувань центром. Довіра до політика продовжує знижуватися після підвищення пенсійного віку.
Треба зазначити, що рівно рік тому, в травні 2018 року в ході аналогічного опитування про довіру главу Російської Федерації підтримали 47,4 відсотка респондентів, в перший тиждень січня йому довіряли 33,4 відсотка, у березні – 32. Довіра до президента стала знижуватися з літа 2018 року на тлі підвищення пенсійного віку, збільшення податку на додану вартість і падіння реальних доходів населення.
У 2015 році глава ВЦВГД Валерій Федоров розповідав, що на той момент історичний мінімум рейтингу довіри Путіну становив 45 відсотків. Він був зафіксований в березні 2005 року після монетизації уряд пільг.
При цьому Путіну росіяни довіряють більше, ніж будь-якому іншому політику з опитування. На другому місці в рейтингу довіри з 14,8 відсотка – міністр оборони Сергій Шойгу, на третьому – глава МЗС Сергій Лавров (у нього 13 відсотків).
Також незмінним залишається показник схвалення Путіна – він становить 65,8 відсотка.
Раніше повідомлялося, що глава країни – окупанта Володимир Путін відмовився направляти привітання Володимиру Зеленському з приводу вступ на посаду президента України.
Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян оголосив про перемогу своєї партії на парламентських виборах, отримавши мандат на продовження курсу, який дедалі більше віддаляє країну від політичного впливу Росії.
Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила, що останнім часом до неї неодноразово зверталися із запитаннями щодо можливої участі в переговорах із Володимиром Путіним. Водночас політикиня дала зрозуміти, що не має наміру брати на себе роль посередника між Заходом і Кремлем, наголосивши, що відповідальність за діалог із Москвою мають нести чинні керівники держав.
У Вашингтоні розгортається нова політична драма: Конгрес США ухвалює рішення щодо просування пакету допомоги Україні, незважаючи на позицію президента Дональда Трампа, який намагався загальмувати процес.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що країна ще не досягла тієї стадії євроінтеграції, коли можна проводити референдум щодо вибору між ЄС та ЄАЕС. Він наголосив, що Вірменія продовжить роботу в межах ЄАЕС, доки перспектива членства в ЄС не стане реальною.
Мешканці румунського Галаца, де російський дрон врізався у багатоповерхівку, розповідають про пережитий шок і страх перед новими атаками. Президент Володимир Зеленський назвав інцидент політичним сигналом Кремля, спрямованим проти союзників України.
Дональд Трамп заявив, що досі не визначився між сенатором Джей Ді Венсом та сенатором Марко Рубіо як потенційними наступниками, залишаючи інтригу щодо майбутнього лідерства у Республіканській партії.
У Румунії оприлюднили фото уламків російського ударного дрона, який врізався у багатоповерхівку в місті Галац. Інцидент став черговим підтвердженням того, що Москва використовує безпілотники не лише для атак на Україну, а й для політичного тиску на країни Європи.
Дмитро Медведєв знову вдалося привернути увагу гучними погрозами: після повідомлень про удар по Запорізькій АЕС він заявив, що Росія може завдати «симетричних ударів» по атомних станціях України та навіть Європи.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян оголосив про перемогу своєї партії на парламентських виборах, отримавши мандат на продовження курсу, який дедалі більше віддаляє країну від політичного впливу Росії.
Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила, що останнім часом до неї неодноразово зверталися із запитаннями щодо можливої участі в переговорах із Володимиром Путіним. Водночас політикиня дала зрозуміти, що не має наміру брати на себе роль посередника між Заходом і Кремлем, наголосивши, що відповідальність за діалог із Москвою мають нести чинні керівники держав.
У Вашингтоні розгортається нова політична драма: Конгрес США ухвалює рішення щодо просування пакету допомоги Україні, незважаючи на позицію президента Дональда Трампа, який намагався загальмувати процес.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що країна ще не досягла тієї стадії євроінтеграції, коли можна проводити референдум щодо вибору між ЄС та ЄАЕС. Він наголосив, що Вірменія продовжить роботу в межах ЄАЕС, доки перспектива членства в ЄС не стане реальною.