Рейтинг Путіна в Росії "пробив" історичний мінімум: Кремлю більше не вірять
Дані опитування Всеросійського центру вивчення громадської думки продемонстрував нові результати настроїв в російському суспільстві.
Так, за результатами соціологічних досліджень рейтинг довіри росіян президенту Володимиру Путіну оновив історичний мінімум і знизився до 31,7 відсотка, пише Радіо Свобода.
Рейтинг доверия россиян президенту Владимиру Путину обновил исторический минимум и снизился до 31,7 процента. https://t.co/qZZcNShhih pic.twitter.com/zeBpWaQj2h
— Радио Свобода (@SvobodaRadio) May 25, 2019
Як повідомляється, це мінімальний показник з моменту початку проведення опитувань центром. Довіра до політика продовжує знижуватися після підвищення пенсійного віку.
Треба зазначити, що рівно рік тому, в травні 2018 року в ході аналогічного опитування про довіру главу Російської Федерації підтримали 47,4 відсотка респондентів, в перший тиждень січня йому довіряли 33,4 відсотка, у березні – 32. Довіра до президента стала знижуватися з літа 2018 року на тлі підвищення пенсійного віку, збільшення податку на додану вартість і падіння реальних доходів населення.
У 2015 році глава ВЦВГД Валерій Федоров розповідав, що на той момент історичний мінімум рейтингу довіри Путіну становив 45 відсотків. Він був зафіксований в березні 2005 року після монетизації уряд пільг.
При цьому Путіну росіяни довіряють більше, ніж будь-якому іншому політику з опитування. На другому місці в рейтингу довіри з 14,8 відсотка – міністр оборони Сергій Шойгу, на третьому – глава МЗС Сергій Лавров (у нього 13 відсотків).
Також незмінним залишається показник схвалення Путіна – він становить 65,8 відсотка.
Раніше повідомлялося, що глава країни – окупанта Володимир Путін відмовився направляти привітання Володимиру Зеленському з приводу вступ на посаду президента України.
Король Чарльз III виступив у Конгресі США із закликом до союзників не втратити єдність і рішучість у підтримці України, наголосивши, що саме така непохитність потрібна сьогодні для захисту свободи та миру. Його слова викликали бурхливі оплески американських законодавців.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Вашингтон не має чіткої стратегії у війні проти Ірану, тоді як іранське керівництво принижує всю американську націю. Він підкреслив, що його контакти з президентом Дональдом Трампом лише підтвердили відсутність стратегічного бачення у США.
Володимир Путін після розмови з президентом Ірану Масудом Пезешкіаном заявив, що народ Ірану «мужньо й героїчно бореться за свій суверенітет». Він наголосив, що Росія робитиме все можливе для миру на Близькому Сході та продовжить стратегічні відносини з Тегераном.
У Кремлі підтвердили контакти між президентом США Дональдом Трампом і Володимиром Путіним, але заявили, що вони не означають готовності Росії до поступок у війні проти України. Москва наголосила, що продовжує наполягати на власних умовах, попри заяви Трампа про «хороші розмови».
У Білому домі заявили, що стрілянина у вашингтонському готелі 25 квітня була вже третьою спробою замаху на президента США Дональда Трампа за останні два роки. Нападника затримали, а президентське подружжя та високопосадовців адміністрації екстрено евакуювали.
У Кремлі заявили, що Росія є «невід’ємною частиною Європи», попри війну проти України та ізоляцію від Заходу.
Президент США Дональд Трамп заявив, що під час стрілянини на вечері кореспондентів у Вашингтоні сам загальмував свою евакуацію, намагаючись залишитися на місці події.
Керолайн Лівітт заявила, що нападник, який відкрив стрілянину під час вечері кореспондентів у Вашингтоні, намагався вбити президента Дональда Трампа та ще кількох високопосадовців.
У річницю Чорнобильської катастрофи Держдеп США заявив, що ядерна безпека є ключовим пріоритетом для Вашингтона. У документі наголошено, що війна Росії проти України створює нові ризики для атомних об’єктів, а світ не може допустити повторення трагедії масштабу Чорнобиля.
Україна офіційно відреагувала на стрілянину під час вечері кореспондентів у США, де був присутній президент Дональд Трамп.
Король Чарльз III виступив у Конгресі США із закликом до союзників не втратити єдність і рішучість у підтримці України, наголосивши, що саме така непохитність потрібна сьогодні для захисту свободи та миру. Його слова викликали бурхливі оплески американських законодавців.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Вашингтон не має чіткої стратегії у війні проти Ірану, тоді як іранське керівництво принижує всю американську націю. Він підкреслив, що його контакти з президентом Дональдом Трампом лише підтвердили відсутність стратегічного бачення у США.
Володимир Путін після розмови з президентом Ірану Масудом Пезешкіаном заявив, що народ Ірану «мужньо й героїчно бореться за свій суверенітет». Він наголосив, що Росія робитиме все можливе для миру на Близькому Сході та продовжить стратегічні відносини з Тегераном.
У Кремлі підтвердили контакти між президентом США Дональдом Трампом і Володимиром Путіним, але заявили, що вони не означають готовності Росії до поступок у війні проти України. Москва наголосила, що продовжує наполягати на власних умовах, попри заяви Трампа про «хороші розмови».