Режим Асада змусив покинути свої будинки 750 тисяч жителів району Ідліб
Постійні вогневі удари, які наносяться військами режиму Башара Асада та його союзників з дня укладення домовленостей по Ідлібу 17 вересня 2018 року по даному району Сирії, змуситв три чверті мільйона жителів залишити свої будинки.
Про це в телеграм-каналі пише Анадолу.
Як передає видання, після 17 вересня 2018 року режим Асада, який підтримують проіранські терористичні угруповання і ВКС Росії, продовжили завдавати удари по провінціях Хама та Ідліб, що входять в зону деескалації.
В результаті близько 750 тисяч мирних жителів були змушені були покинути свої будинки й переселитися в табори біженців в районах Атме, Ках, Дейр-Хассан і Кафер-Лусин в Сирії, що межують з районом Рейханли турецькій провінції Хатай.
Нагадаємо, жертвами удару повітряно-космічних сил Російської Федерації на північному заході Сирії в понеділок, 22 липня, за попередніми даними, стали 17 мирних жителів, в тому числі один представник сил цивільної оборони Ідліб ("Білі каски").
Як відомо, авіація РФ завдала бойових ударів по ринку в зоні деескалації.
Також від військових ударів ВКС Росії та авіації, підконтрольної режиму Башара Асада, постраждали населені пункти Марратіннуман, Бидама, Кенбіне і селище Тель-Менніш в провінції Ідліб.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.