Режим Асада змусив покинути свої будинки 750 тисяч жителів району Ідліб
Постійні вогневі удари, які наносяться військами режиму Башара Асада та його союзників з дня укладення домовленостей по Ідлібу 17 вересня 2018 року по даному району Сирії, змуситв три чверті мільйона жителів залишити свої будинки.
Про це в телеграм-каналі пише Анадолу.
Як передає видання, після 17 вересня 2018 року режим Асада, який підтримують проіранські терористичні угруповання і ВКС Росії, продовжили завдавати удари по провінціях Хама та Ідліб, що входять в зону деескалації.
В результаті близько 750 тисяч мирних жителів були змушені були покинути свої будинки й переселитися в табори біженців в районах Атме, Ках, Дейр-Хассан і Кафер-Лусин в Сирії, що межують з районом Рейханли турецькій провінції Хатай.
Нагадаємо, жертвами удару повітряно-космічних сил Російської Федерації на північному заході Сирії в понеділок, 22 липня, за попередніми даними, стали 17 мирних жителів, в тому числі один представник сил цивільної оборони Ідліб ("Білі каски").
Як відомо, авіація РФ завдала бойових ударів по ринку в зоні деескалації.
Також від військових ударів ВКС Росії та авіації, підконтрольної режиму Башара Асада, постраждали населені пункти Марратіннуман, Бидама, Кенбіне і селище Тель-Менніш в провінції Ідліб.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.
Володимир Путін підписав указ, який дозволяє передавати під тимчасове управління держави об’єкти критичної інфраструктури Росії, якщо їхні власники не забезпечують належний захист від атак безпілотників або не можуть оперативно відновити роботу після ударів.
У Кремлі різко відреагували на намір Великої Британії передати Україні секретні технології для виробництва далекобійних ракет Storm Shadow/SCALP.
Колишній спецпосланець США в Україні Кіт Келлог заявив, що Вашингтону потрібен час, аби збалансувати оборонну допомогу Україні та потреби Близького Сходу. В
Володимир Путін своїм виступом на з'їзді «Єдиної Росії» продемонстрував, що Кремль не налаштований згортати війну проти України та продовжує готувати російське суспільство до затяжного протистояння.
Військово-морські сили США розглядають можливість перейменувати новий авіаносець класу «Форд» USS Doris Miller на честь президента США Дональда Трампа. Якщо це рішення ухвалять, американський флот уперше отримає авіаносець, названий на честь чинного глави держави.
У Росії різко погіршилися суспільні очікування щодо майбутнього країни. За даними опитування ВЦВГД, у липні 2026 року 66% росіян вважали, що попереду на РФ чекають «важкі часи» — показник, який уже наблизився до рівнів початку 1990-х років.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.