Росія допомагає Ірану розвідданими: конфлікт виходить на новий геополітичний рівень — Алі Реза Резазаде
Конфлікт навколо Ірану поступово набуває ознак ширшого міжнародного протистояння. За даними американських посадовців, росія передає Тегерану розвідувальну інформацію, яка може використовуватися для атак на військові об’єкти США на Близькому Сході.
Йдеться, зокрема, про координати американських військових кораблів і літаків у регіоні. За словами джерел, така інформація почала передаватися Ірану після початку масштабної ескалації, коли іранські сили активізували удари безпілотниками та ракетами по американських об’єктах.
На тлі загострення ситуації іранські безпілотники та ракети вже атакували низку військових позицій США, дипломатичних об’єктів і інфраструктури. Водночас американсько-ізраїльська коаліція завдала ударів по тисячах цілей на території Ірану, серед яких — ракетні позиції, військово-морські об’єкти та елементи оборонної інфраструктури.
Міжнародний експерт і перший віцепрезидент іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде вважає, що участь росії, навіть у непрямій формі, може суттєво змінити стратегічну конфігурацію конфлікту.
«Якщо інформація про передачу розвідданих підтвердиться, це означатиме, що конфлікт перестає бути лише регіональним. Фактично ми бачимо елементи ширшого геополітичного протистояння між великими державами», — зазначає Резазаде.
За його словами, росія може намагатися використати ситуацію для посилення тиску на США, не вступаючи при цьому у пряме військове протистояння.
«Передача розвідувальної інформації — це один із найтиповіших інструментів непрямої участі у війні. Таким чином держава може впливати на баланс сил, не ризикуючи відкритим військовим конфліктом», — пояснює експерт.
Резазаде також підкреслює, що подібна взаємодія між Тегераном і москвою є частиною ширшої політичної логіки, яка сформувалася за останні роки.
«Іран і росія дедалі частіше діють як тактичні партнери у протистоянні із Заходом. Це не повноцінний військовий союз, але це співпраця, заснована на спільних інтересах і конфронтації зі Сполученими Штатами», — наголошує він.
Водночас експерт звертає увагу, що така ескалація може підвищити ризик розширення конфлікту за межі Близького Сходу.
«Коли у війні починають фігурувати кілька ядерних держав і великі геополітичні гравці, навіть непрямі дії можуть призвести до серйозних міжнародних наслідків», — зазначає Резазаде.
На його думку, подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи обмежиться співпраця передачею розвідувальної інформації, чи ж участь зовнішніх гравців у конфлікті поступово посилюватиметься.
«Головне питання зараз — чи залишиться цей конфлікт локалізованим, чи він стане ще одним вузлом глобального протистояння між великими державами», — резюмує Алі Реза Резазаде.

#алірезазаде #резазаде #іран #росія #сша #близькийсхід #геополітика #війна #розвідка #міжнароднабезпека
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.