Росія категорично відкинула пропозицію Ердогана про посередництво між Україною і РФ
Представник МЗС Росії Марія Захарова заявила, що про посередництво президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана "не може бути й мови". Вона додала, що Росія нібито не є стороною конфлікту на Донбасі.
Офіційна Москва вчергове назвала конфлікт на Донбасі "внутрішньоукраїнським". Так, представник МЗС Росії Марія Захарова, коментуючи пропозицію Ердогана стати посередником у переговорах між Україною і РФ щодо Донбасу, зазначила, що "про посередницьку роль Туреччини між Росією і Україною щодо врегулювання внутрішньоукраїнського конфлікту не може бути й мови".
У своїй заяві вона вкотре наголосила, що Росія не є стороною конфлікту у східній Україні. Захарова також додала, що українська сторона начебто не виконує мінські домовленості.
ASPI news повідомляло, що президент Туреччини Ердоган готовий стати посередником між Україною та Росією. Також нагадаємо, що в Офісі президента України вітають бажання президента Туреччини допомогти знайти оптимальне рішення для повернення миру в Україну. Там додали, що було би правильним, щоб російська сторона не відкидала посередницькі зусилля Ердогана.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».