Росія перенесла на лютий військові навчання з використанням ядерної зброї, - американські ЗМІ
Російська Федерація планує провести у лютому масштабні військові навчання з використанням ядерної зброї. Таким чином Москва нібито збирається зробити попередження США та НАТО "триматися подалі", якщо глава Кремля Володимир Путін вирішить вторгнутися в Україну.
Зазвичай, Росія проводить щорічні ядерні навчання, що включають випробування міжконтинентальних балістичних ракет восени. Але наразі у Москві вирішили "потрясти" ядерним арсеналом у лютому, повідомляє Financial Times.
У Сполучених Штатах вважають, що Москва вирішила провести їх у середині лютого як демонстрацію сили на випадок, якщо Путін вирішить провести широкомасштабне вторгнення в Україну. Про законодавцям у Палаті представників на зустрічі за зачиненими дверима розповіли голова об'єднаного комітету штабів США генерал Марк Міллі та глава національної розвідки Евріл Хейнс. Військові та розвідка вважають, що оптимальний час для російського вторгнення - з середини лютого до кінця березня, утім Сполучені Штати ще не визначили, чи вирішив Путін вторгнутися в Україну. Проведення навчань у ймовірний час вторгнення стане нагадуванням НАТО про потужність ядерних сил РФ. За даними Федерації американських учених, яка займається дослідженнями в галузі ядерного роззброєння, в арсеналі Росії трохи менше за 4,5 тисячі ядерних боєголовок. Як зазначає експерт з політики в галузі ядерних озброєнь з Хадсонівського інституту Ребекка Хайніхс, проведення навчань одночасно з вторгненням в Україну стало б "неймовірно провокаційним та зловісним сигналом".
ASPI news інформувало, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко висловив переконання, що у разі розв'язання Заходом збройного конфлікту на території його країни, у нього будуть втягнуті НАТО та Росія. Й, на його думку, ця війна буде "ядерною". Також ми писали, що Білорусь готова розмістити у собі ядерну зброю як відповідь "на майбутні можливі дії" з боку Північноатлантичного альянсу на території Польщі.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.