Росія звинуватила німецьке видання в розпалюванні заворушень у Москві
Російське міністерство закордонних справ висловило претензії повіреної у справах Німеччини в Росії Беаті Гжески через пост в соціальній мережі одного з популярних німецьких видань.
Про це передає Голос Америки.
Як повідомляється, бесіда з представником ФРН відбулася в четвер, 8 серпня.
Так, в МЗС Росії в ході бесіди з тимчасової повіреної у справах Німеччини в Росії Беатою Гжески заявили, що німецька мовна корпорація Deutsche Welle прямо закликала в соцмережах жителів Москви до участі в несанкціонованих масових акціях.
Видання зазначило, під час бесіди МЗС РФ підкреслив, що пост в Twitter на сторінці Deutsche Welle "всупереч з нормами професійної журналістської етики" та "являють собою спробу втручання у внутрішні справи Росії".
Крім того в заяві МЗС зазначили, що подібні заклики не будуть проігноровані в Росії та Москва "залишає за собою право на реакцію в рамках чинного законодавства".
Раніше представник МЗС Росії Марія Захарова на телеканалі "Росія-1" заявила, що МЗС направить американській та німецькій стороні офіційні звернення зі звинуваченнями на адресу дипломатів і співробітників ЗМІ цих країн у зв'язку з освітленням акції 3 серпня в Москві. При цьому вона прямо назвала Deutsche Welle.
Як пише Голос Америки, на думку генерального директора DW Петера Лімбурга дії російської влади й реакція МЗС Росії є неприйнятними: "Якщо огульно зараховувати журналістів, які повідомляють про протести, до учасників протестів, а потім ще цих журналістів і затримувати, то це не тільки очевидне порушення свободи преси, а й інструмент з арсеналу поліцейської держави".
- Москва, выходи!
— DW на русском (@dw_russian) July 27, 2019
Нет, еще, похоже, ничего не закончилось. А полицейский специально толкнул нашего корреспондента плечом во время съемки (тот успел сгруппироваться) pic.twitter.com/BCqC3Y10dw
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.
Понтифік під час загальної аудієнції у Ватикані заявив, що з тривогою стежить за війною в Україні, яка останніми днями значно загострилася. Він підкреслив, що війна не створює безпеки, а лише поглиблює проблеми, руйнує домівки та місця молитви, забирає життя невинних людей.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський наголосив, що сьогодні Росія не має сил для великого наступу проти НАТО, адже супутникова розвідка зафіксувала б підготовку подібного масштабу.
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.