Росія звинуватила німецьке видання в розпалюванні заворушень у Москві
Російське міністерство закордонних справ висловило претензії повіреної у справах Німеччини в Росії Беаті Гжески через пост в соціальній мережі одного з популярних німецьких видань.
Про це передає Голос Америки.
Як повідомляється, бесіда з представником ФРН відбулася в четвер, 8 серпня.
Так, в МЗС Росії в ході бесіди з тимчасової повіреної у справах Німеччини в Росії Беатою Гжески заявили, що німецька мовна корпорація Deutsche Welle прямо закликала в соцмережах жителів Москви до участі в несанкціонованих масових акціях.
Видання зазначило, під час бесіди МЗС РФ підкреслив, що пост в Twitter на сторінці Deutsche Welle "всупереч з нормами професійної журналістської етики" та "являють собою спробу втручання у внутрішні справи Росії".
Крім того в заяві МЗС зазначили, що подібні заклики не будуть проігноровані в Росії та Москва "залишає за собою право на реакцію в рамках чинного законодавства".
Раніше представник МЗС Росії Марія Захарова на телеканалі "Росія-1" заявила, що МЗС направить американській та німецькій стороні офіційні звернення зі звинуваченнями на адресу дипломатів і співробітників ЗМІ цих країн у зв'язку з освітленням акції 3 серпня в Москві. При цьому вона прямо назвала Deutsche Welle.
Як пише Голос Америки, на думку генерального директора DW Петера Лімбурга дії російської влади й реакція МЗС Росії є неприйнятними: "Якщо огульно зараховувати журналістів, які повідомляють про протести, до учасників протестів, а потім ще цих журналістів і затримувати, то це не тільки очевидне порушення свободи преси, а й інструмент з арсеналу поліцейської держави".
- Москва, выходи!
— DW на русском (@dw_russian) July 27, 2019
Нет, еще, похоже, ничего не закончилось. А полицейский специально толкнул нашего корреспондента плечом во время съемки (тот успел сгруппироваться) pic.twitter.com/BCqC3Y10dw
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що вимагатиме від прем’єра Угорщини Віктора Орбана термінових пояснень щодо його контактів із Росією.
Венс відреагував на закиди Тегерана щодо порушення перемир’я, заявивши, що Вашингтон діє в межах домовленостей і прагне уникнути ескалації. Його слова пролунали на тлі нових звинувачень з боку Ірану, який наполягає, що США порушили умови тимчасового миру.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що не бачить нічого особливого у своїй метафоричній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним, де вони обговорювали образи миші та лева.
Розслідування міжнародних журналістських проєктів показало, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіяярто протягом 2023–2025 років регулярно інформував Сергія Лаврова про внутрішні плани ЄС та координував із Москвою блокування рішень, які могли наблизити Україну до членства в Євросоюзі.
Міністерство закордонних справ України відреагувало на заяву віцепрезидента США Джей Ді Венса, який у контексті угорських виборів зробив різкі зауваження щодо Києва.
Американські заяви про «перемогу» в Ірані викликали хвилю критики, адже реальна ситуація на місці далека від тріумфу. Видання Politico наголошує, що Вашингтон намагається подати військові дії як успішні, тоді як факти свідчать про нестабільність, нові загрози та відсутність стратегічного результату.
Дональд Трамп відверто висловив своє невдоволення Північноатлантичним альянсом під час зустрічі з новим генсеком НАТО Марком Рютте. За словами останнього, президент США не приховував розчарування і прямо заявив, що союзники не виконують своїх зобов’язань, особливо у контексті конфлікту з Іраном.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що вимагатиме від прем’єра Угорщини Віктора Орбана термінових пояснень щодо його контактів із Росією.