Російська Федерація заперечує, що хоче відродити "радянську імперію"
Хід історії не можна повернути назад. Росія заперечує наміри відновлення Союз Радянських Соціалістичних Республік.
Навряд чи можна серйозно сприймати думки про відновлення чи відродження СРСР, як про це неодноразово заявляв президент РФ Володимир Путін. Про це повідомило Міністерство закордонних справ Росії на відповідне запитання росЗМІ.
МЗС РФ зазначає, що Росія має "законні інтереси", у тому числі у сфері безпеки. І Росія, як будь-яка держава, не може не реагувати на появу зовнішніх викликів і загроз, особливо воєнного характеру. "Робимо це строго у рамках міжнародного права. Підстав інтерпретувати наші дії як формування якоїсь ексклюзивної сфери впливу Росії насправді немає", - заявили у зовнішньо-політичному відомстві країни-агресора. Там також заявили, що саме колективний Захід, а не Росія, начебто ділить світ на "сфери впливу" та "задні двори".

ASPI news повідомляло, що Володимир Путін розглядає Україну та колишні союзні республіки як зону свого впливу і прагне увійти в історію, відтворивши подібність до Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Про це заявила Вікторія Нуланд під час виступу у Сенаті. Також нагадаємо, що у Державному департаменті Сполучених Штатів Америки звинуватили владу Російської Федерації в історичному ревізіонізмі. У заяві відомства перераховано спроби Росії спотворити історичні факти.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».