Російська нафта подешевшала до $19 за барель
Ціни на партії російської нафти Urals для Північно-Західної Європи знизились на $5,25 до $18,64 за барель. Це мінімальний рівень з лютого 2002 року.
Про це повідомляє цінове агентство Argus Media.
Знижка на Urals до котирувань північноморського датованого Brent (міжнародна еталонна марка, що відображає вартість партій північноморської легкої нафти) досягла $4,18 бар. на базисі поставки CIF до Роттердаму (продавець бере на себе витрати з доставки товару у порт призначення).
"Вартість Urals неухильно знижується на тлі рішення Saudi Aramco різко зменшити контрактні ціни на квітневі партії", – зазначає Argus.
Національна нафтова компанія Саудівської Аравії Saudi Aramco після розвалу угоди ОПЕК+ почала пропонувати свою нафту Arab Light і Arab Medium зі знижками $5-10 за барель до російської Urals. Саудівська Аравія спеціально націлилась на традиційних покупців російської нафти в Європі (великі НПЗ) у спробі відібрати у Росії ринкову частку.
Зазначається, що травневі ф'ючерси Brent 19 березня торгуються на рівні вище $26 за барель (+5,9% до попереднього закриття).
17 березня стало відомо, що трейдери відчувають труднощі з реалізацією партій Urals c відвантаженням в кінці березня – початку квітня. Однак план відвантажень Urals на 1-5 квітня з російських портів передбачає зростання експорту на 25% до того ж періоду на початку березня.
19 березня Банк Росії повідомив, що починає додаткові продажу іноземної валюти на внутрішньому ринку з метою стабілізації курсу долара до рубля, що піднявся напередодні майже до 81 руб. за долар. Обсяги валюти, що продається будуть рівні недоотриманій експортній виручці від продажу нафти, нафтопродуктів і газу нижче $25 за барель. Виходячи з даних Мінфіну Росії, в місяць недоотримана виручка при цінах $19 за барель щодо $25 становить близько $2 млрд.
Нагадаємо, 16 березня ціни на нафту опустились нижче 31 долара за барель.
Також повідомлялося, що ціна на нафту марки Brent продовжує стрімко падати. Зниження досягло 9,36%. За останніми даними, вартість впала нижче 26 доларів за барель.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.