Шольц розкритикував опозицію у Бундстазі та відмовився давати Україні Taurus
Канцлер Німеччини Олаф Шольц виступив на останньому засіданні Бундестагу 20 скликання, наголосивши на підтримці України та відповівши на критику опозиції.
"Коли Росія почала війну, у нас було лише кілька годин, щоб сформулювати чітку відповідь на цей глибокий "перелом". І ми дали таку відповідь. Ми інвестуємо в наші збройні сили. Ми зміцнюємо безпеку наших союзників у Центральній та Східній Європі. Ми підтримуємо Україну як ніхто в Європі, в тому числі високоефективною зброєю. І в той же час ми не робимо нічого такого, що втягне нас або НАТОв цю війну", - зазначив Шольц.
Він наголосив, що ФРН допомагає Києву "як ніхто в Європі", але не постачатиме далекобійні ракети Taurus, щоб уникнути втягування Німеччини чи НАТО у війну.
Лідеру Християнсько-демократичного союзу та своєму головному опоненту на виборах Фрідріху Мерцу він дорікнув на бажання передати Україні Taurus "будь-що", поставити Путіну ультиматум, що якщо той не припинить бомбити Україну протягом 24 годин, Німеччина поставить ці ракети, а Україна використає їх проти цілей у глибині Росії, після чого, мовляв, змінив риторику щодо цього питання під час виборчої кампанії.
Також нинішній глава уряду пригадав Мерцу використання ним висловлення про "соціальний туризм" відносно українських біженців після того, як минула «перша хвиля солідарності» перших місяців війни та соціальні виплати шукачам притулку лягли на бюджет.
Мерц у відповідь назвав промову канцлера "образою опозиції" і заявив, що проголошений ним "переломний момент" так і не настав.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.
Понтифік під час загальної аудієнції у Ватикані заявив, що з тривогою стежить за війною в Україні, яка останніми днями значно загострилася. Він підкреслив, що війна не створює безпеки, а лише поглиблює проблеми, руйнує домівки та місця молитви, забирає життя невинних людей.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський наголосив, що сьогодні Росія не має сил для великого наступу проти НАТО, адже супутникова розвідка зафіксувала б підготовку подібного масштабу.
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.