Шольц розкритикував опозицію у Бундстазі та відмовився давати Україні Taurus
Канцлер Німеччини Олаф Шольц виступив на останньому засіданні Бундестагу 20 скликання, наголосивши на підтримці України та відповівши на критику опозиції.
"Коли Росія почала війну, у нас було лише кілька годин, щоб сформулювати чітку відповідь на цей глибокий "перелом". І ми дали таку відповідь. Ми інвестуємо в наші збройні сили. Ми зміцнюємо безпеку наших союзників у Центральній та Східній Європі. Ми підтримуємо Україну як ніхто в Європі, в тому числі високоефективною зброєю. І в той же час ми не робимо нічого такого, що втягне нас або НАТОв цю війну", - зазначив Шольц.
Він наголосив, що ФРН допомагає Києву "як ніхто в Європі", але не постачатиме далекобійні ракети Taurus, щоб уникнути втягування Німеччини чи НАТО у війну.
Лідеру Християнсько-демократичного союзу та своєму головному опоненту на виборах Фрідріху Мерцу він дорікнув на бажання передати Україні Taurus "будь-що", поставити Путіну ультиматум, що якщо той не припинить бомбити Україну протягом 24 годин, Німеччина поставить ці ракети, а Україна використає їх проти цілей у глибині Росії, після чого, мовляв, змінив риторику щодо цього питання під час виборчої кампанії.
Також нинішній глава уряду пригадав Мерцу використання ним висловлення про "соціальний туризм" відносно українських біженців після того, як минула «перша хвиля солідарності» перших місяців війни та соціальні виплати шукачам притулку лягли на бюджет.
Мерц у відповідь назвав промову канцлера "образою опозиції" і заявив, що проголошений ним "переломний момент" так і не настав.
Вибори в Угорщині стали точкою напруги для України та Росії: Forbes пояснив, що на кону стоїть не лише внутрішня політика Будапешта, а й майбутнє регіональної безпеки. Результати голосування можуть визначити, чи залишиться Угорщина союзником Кремля, чи відкриє нову сторінку у відносинах із Києвом та ЄС.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що вимагатиме від прем’єра Угорщини Віктора Орбана термінових пояснень щодо його контактів із Росією.
Венс відреагував на закиди Тегерана щодо порушення перемир’я, заявивши, що Вашингтон діє в межах домовленостей і прагне уникнути ескалації. Його слова пролунали на тлі нових звинувачень з боку Ірану, який наполягає, що США порушили умови тимчасового миру.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що не бачить нічого особливого у своїй метафоричній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним, де вони обговорювали образи миші та лева.
Розслідування міжнародних журналістських проєктів показало, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіяярто протягом 2023–2025 років регулярно інформував Сергія Лаврова про внутрішні плани ЄС та координував із Москвою блокування рішень, які могли наблизити Україну до членства в Євросоюзі.
Міністерство закордонних справ України відреагувало на заяву віцепрезидента США Джей Ді Венса, який у контексті угорських виборів зробив різкі зауваження щодо Києва.
Американські заяви про «перемогу» в Ірані викликали хвилю критики, адже реальна ситуація на місці далека від тріумфу. Видання Politico наголошує, що Вашингтон намагається подати військові дії як успішні, тоді як факти свідчать про нестабільність, нові загрози та відсутність стратегічного результату.
Вибори в Угорщині стали точкою напруги для України та Росії: Forbes пояснив, що на кону стоїть не лише внутрішня політика Будапешта, а й майбутнє регіональної безпеки. Результати голосування можуть визначити, чи залишиться Угорщина союзником Кремля, чи відкриє нову сторінку у відносинах із Києвом та ЄС.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.