Шольц розкритикував опозицію у Бундстазі та відмовився давати Україні Taurus
Канцлер Німеччини Олаф Шольц виступив на останньому засіданні Бундестагу 20 скликання, наголосивши на підтримці України та відповівши на критику опозиції.
"Коли Росія почала війну, у нас було лише кілька годин, щоб сформулювати чітку відповідь на цей глибокий "перелом". І ми дали таку відповідь. Ми інвестуємо в наші збройні сили. Ми зміцнюємо безпеку наших союзників у Центральній та Східній Європі. Ми підтримуємо Україну як ніхто в Європі, в тому числі високоефективною зброєю. І в той же час ми не робимо нічого такого, що втягне нас або НАТОв цю війну", - зазначив Шольц.
Він наголосив, що ФРН допомагає Києву "як ніхто в Європі", але не постачатиме далекобійні ракети Taurus, щоб уникнути втягування Німеччини чи НАТО у війну.
Лідеру Християнсько-демократичного союзу та своєму головному опоненту на виборах Фрідріху Мерцу він дорікнув на бажання передати Україні Taurus "будь-що", поставити Путіну ультиматум, що якщо той не припинить бомбити Україну протягом 24 годин, Німеччина поставить ці ракети, а Україна використає їх проти цілей у глибині Росії, після чого, мовляв, змінив риторику щодо цього питання під час виборчої кампанії.
Також нинішній глава уряду пригадав Мерцу використання ним висловлення про "соціальний туризм" відносно українських біженців після того, як минула «перша хвиля солідарності» перших місяців війни та соціальні виплати шукачам притулку лягли на бюджет.
Мерц у відповідь назвав промову канцлера "образою опозиції" і заявив, що проголошений ним "переломний момент" так і не настав.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.