Ситуація в Білорусі: працівники БЕЛАЗу вийшли на масовий протест (Фото)
Працівники БЕЛАЗу вийшли на протест, тому що не згодні з результатами президентських виборів. Люди також обурені тим фактом, що автобуси БЕЛАЗу виділялися міліції для затримування протестувальників.
Кілька сотень працівників БЕЛАЗу (Білоруський автомобільний завод - компанія з виробництва кар'єрної техніки) 13 серпня вийшли до центральної прохідної на протест. Люди вимагають показати результати голосування у Жодіно, провести чесні вибори і вивести ОМОН з міста. Працівники заводу обурені тим фактом, що автобуси БЕЛАЗу виділялися міліції для затримування протестувальників, повідомляє портал tutby.com.
Люди на імпровізованому мітингу кричали "Влада з народом!", "БЕЛАЗ, спасибі", автомобілісти, які проїжджали повз, сигналили на знак підтримки. Як розповів один з учасників мітингу, на заводі переважають настрої протестні, люди не згодні з результатами виборів, завод працює, тому що потрібно годувати свої родини, але якщо нічого не зміниться, будуть страйкувати.
Раніше повідомлялося, що Мінський міський виконком оприлюднив результати голосування по регіону. Згідно з інформацією, діючий президент Олександр Лукашенко набрав 64,5%, голосів, а Світлана Тіхановська - 14,9% голосів. ASPI news повідомляло, що Міністерство закордонних справ України засуджує застосування насильства до активістів під час протестів у Білорусі і закликає до звільнення затриманих.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.