США звинуватили лідерів ХАМАС у тероризмі, посилаючись на напад 7 жовтня - Алі Реза Резазаде
Віце-президент іранської опозиції Алі Реза Резазаде у Вашингтоні вказує, що США звинуватили лідерів ХАМАС у тероризмі та змові з метою вбивства американців, стосовно таконо звинувачення відкрита кримінальна справа у Нью-Йорку.
Американські чиновники розпочали кримінальну справу проти високопоставлених лідерів ХАМАС, звинувативши їх у змові з метою надання матеріальної підтримки терористичній організації, змові з метою вбивства американців та змови щодо використання зброї масового знищення.
Кримінальна скарга на лідера ХАМАСу Єхію Сінварата та інших була оприлюднена, оскільки американські дипломати готуються представити Ізраїлю та ХАМАС остаточну пропозицію про звільнення заручників та припинення вогню потенційно вже цього тижня.
Документ про звинувачення, поданий під печаткою в лютому до федерального суду в Нью-Йорку, посилається на масштабний напад групи на півдні Ізраїлю 7 жовтня, в результаті якого загинуло приблизно 1200 людей, у тому числі понад 40 американців, і призвело до взяття близько 250 заручників. Він не надає багато нової інформації про ХАМАС, але описує терористичну змову лідерів групи, починаючи з 1997 року, "з метою вбивства громадян Сполучених Штатів".
#хамас #резазаде #сша #штаб
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.
Володимир Путін підписав указ, який дозволяє передавати під тимчасове управління держави об’єкти критичної інфраструктури Росії, якщо їхні власники не забезпечують належний захист від атак безпілотників або не можуть оперативно відновити роботу після ударів.
У Кремлі різко відреагували на намір Великої Британії передати Україні секретні технології для виробництва далекобійних ракет Storm Shadow/SCALP.
Колишній спецпосланець США в Україні Кіт Келлог заявив, що Вашингтону потрібен час, аби збалансувати оборонну допомогу Україні та потреби Близького Сходу. В
Володимир Путін своїм виступом на з'їзді «Єдиної Росії» продемонстрував, що Кремль не налаштований згортати війну проти України та продовжує готувати російське суспільство до затяжного протистояння.
Військово-морські сили США розглядають можливість перейменувати новий авіаносець класу «Форд» USS Doris Miller на честь президента США Дональда Трампа. Якщо це рішення ухвалять, американський флот уперше отримає авіаносець, названий на честь чинного глави держави.
У Росії різко погіршилися суспільні очікування щодо майбутнього країни. За даними опитування ВЦВГД, у липні 2026 року 66% росіян вважали, що попереду на РФ чекають «важкі часи» — показник, який уже наблизився до рівнів початку 1990-х років.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.