Столтенберг: РФ має п’ять тижнів для відновлення участі в ракетному договорі
Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг заявив, що у Росії залишилося п'ять тижнів для відновлення участі в ракетному договорі, повідомляє прес-служба НАТО.
На наступному тижні відбудеться засідання Ради Росія-НАТО.
"На наступному тижні ми плануємо провести засідання Ради Росія-НАТО, щоб знову підняти це питання. Ми закликаємо Росію піти по відповідальному шляху. Але, на жаль, ми не побачили ніяких ознак того, що Росія має намір це зробити. Фактично, вона продовжує розробляти і розгортати нові ракети. У Росії залишилося усього п'ять тижнів, щоб врятувати договір", - зазначено в повідомленні.
У НАТО також заявили, що РФ повинна до 2 серпня повинна знищити свої ракети SSC-8, які порушують договір.
"Завтра ми приймемо рішення про подальші кроки НАТО на випадок, якщо Росія не виконає. Наша відповідь буде оборонною, зваженою і скоординованою... Ми не маємо наміру розміщувати нові ядерні ракети наземного базування в Європі. Ми не хочемо нової гонки озброєнь", - сказано в повідомленні.
Столтенберг раніше вже заявляв, що реакція Північноатлантичного альянсу на припинення Росією ракетного договору буде зваженою.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.
Володимир Путін підписав указ, який дозволяє передавати під тимчасове управління держави об’єкти критичної інфраструктури Росії, якщо їхні власники не забезпечують належний захист від атак безпілотників або не можуть оперативно відновити роботу після ударів.
У Кремлі різко відреагували на намір Великої Британії передати Україні секретні технології для виробництва далекобійних ракет Storm Shadow/SCALP.
Колишній спецпосланець США в Україні Кіт Келлог заявив, що Вашингтону потрібен час, аби збалансувати оборонну допомогу Україні та потреби Близького Сходу. В
Володимир Путін своїм виступом на з'їзді «Єдиної Росії» продемонстрував, що Кремль не налаштований згортати війну проти України та продовжує готувати російське суспільство до затяжного протистояння.
Військово-морські сили США розглядають можливість перейменувати новий авіаносець класу «Форд» USS Doris Miller на честь президента США Дональда Трампа. Якщо це рішення ухвалять, американський флот уперше отримає авіаносець, названий на честь чинного глави держави.
У Росії різко погіршилися суспільні очікування щодо майбутнього країни. За даними опитування ВЦВГД, у липні 2026 року 66% росіян вважали, що попереду на РФ чекають «важкі часи» — показник, який уже наблизився до рівнів початку 1990-х років.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.