Столтенберг: РФ має п’ять тижнів для відновлення участі в ракетному договорі
Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг заявив, що у Росії залишилося п'ять тижнів для відновлення участі в ракетному договорі, повідомляє прес-служба НАТО.
На наступному тижні відбудеться засідання Ради Росія-НАТО.
"На наступному тижні ми плануємо провести засідання Ради Росія-НАТО, щоб знову підняти це питання. Ми закликаємо Росію піти по відповідальному шляху. Але, на жаль, ми не побачили ніяких ознак того, що Росія має намір це зробити. Фактично, вона продовжує розробляти і розгортати нові ракети. У Росії залишилося усього п'ять тижнів, щоб врятувати договір", - зазначено в повідомленні.
У НАТО також заявили, що РФ повинна до 2 серпня повинна знищити свої ракети SSC-8, які порушують договір.
"Завтра ми приймемо рішення про подальші кроки НАТО на випадок, якщо Росія не виконає. Наша відповідь буде оборонною, зваженою і скоординованою... Ми не маємо наміру розміщувати нові ядерні ракети наземного базування в Європі. Ми не хочемо нової гонки озброєнь", - сказано в повідомленні.
Столтенберг раніше вже заявляв, що реакція Північноатлантичного альянсу на припинення Росією ракетного договору буде зваженою.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.