Трамп двічі попросив Путіна не втручатися в американські вибори, — ЗМІ
Напередодні президентських виборів у США 45-й глава держави Дональд Трамп заявив, що під час зустрічі з президентом РФ Володимиром Путіним зачепить тему втручання Кремля в американські вибори.
За інформацією російського "Інтерфаксу", президент США Дональд Трамп заявив, що підніме під час зустрічі з президентом РФ Володимиром Путіним тему російського втручання в американські вибори.
Про це він заявив американським журналістам перед переговорами з Путіним в Осаці
"Звичайно, я зроблю це", - заявив Трамп у відповідь на питання преси, чи буде він обговорювати з Путіним питання про втручання у вибори.
Також, як інформує агентство, після даної репліки Трамп повернувся до Путіна і посміхнувшись, двічі сказав: "Будь ласка, не втручайтеся у вибори".
Відомо, що Трамп вперше оголосив про бажання переобиратися на другий термін в день своєї інавгурації, 20 Січня 2017 року.
В перший день своєї нової виборчої кампанії він зібрав 24,8 млн доларів пожертвувань.
Раніше повідомлялося, що зустріч президента РФ Володимира Путіна з президентом США Дональдом Трампом під час саміту G20 в Осаці 28 червня триватиме близько години.
Про це повідомив помічник президента РФ Юрій Ушаков.
У зв'язку з тим, що на 15:00 заплановано друге робоче засідання саміту G20, бесіда Путіна і Трампа розрахована приблизно на годину, але, як підкреслив Ушаков, "багато чого буде залежати від самих лідерів".
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.