Трамп намагається перебрати контроль над виборами: новий указ викликає занепокоєння експертів - Алі Реза Резазаде
«Президент Дональд Трамп продовжує демонструвати прагнення до централізації влади, використовуючи виконавчі укази замість законодавчих ініціатив. Один із його нещодавніх указів — об’ємний, понад 2500 слів, — спрямований на зміну адміністрації виборчого процесу в США, що викликало глибоке занепокоєння серед аналітиків і представників громадянського суспільства», - Алі Реза Резазаде.
Цей крок, як стверджує експерт, перший лідер іранської опозиції у Вашингтоні Резазаде, є черговим прикладом спроби президента встановити особистий контроль над ключовими державними інституціями — цього разу над виборчою системою.
Указ президента базується на неодноразово спростованих твердженнях Трампа про нібито масові фальсифікації на виборах. Його правова основа викликає сумніви, але, як і в попередніх випадках, документ може призвести до серйозних наслідків ще до того, як його буде оскаржено в суді.
Попри те, що Конституція США передбачає, що вибори регулюються переважно на рівні штатів, указ Трампа намагається нав’язати загальнонаціональні правила. Подібні спроби раніше жорстко критикувалися республіканцями, коли демократи за президентства Джо Байдена просували законопроєкт H.R.1 — масштабну реформу виборчої системи. Цього разу подібної реакції з правого флангу не спостерігається.
«Це безпрецедентна спроба федералізації адміністрування виборів, подібна до того, що пропонувалося у H.R.1», — зазначає професор політології Массачусетського технологічного інституту Чарльз Стюарт III. За його словами, ліберали й демократи вже почали бити на сполох, тоді як деякі республіканські чиновники наразі утримуються від публічної критики, але приватно — виступають проти нових ініціатив президента.
Алі Реза Резазаде наголошує, що подібна концентрація влади в руках однієї особи — небезпечний прецедент, що суперечить демократичним засадам США.
#трамп #вибори #сша #виконавчийуказ #централізаціявлади #алірезарезазаде #демократія #політикасша
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Колишній командувач Об’єднаного оперативного командування Канади Крістофер Коутс заявив, що завершення війни Росії проти України потребує не лише дипломатичних зусиль, а й зміни політичної реальності в Москві. За його словами, стабільний мир неможливий, поки Путін залишається при владі.
Майбутнє завершення війни Росії проти України стане не фіналом великого геополітичного протистояння, а початком масштабної перебудови всієї системи безпеки на континенті.
Росія усвідомлює, що спроба військової агресії проти Естонії або будь-якої іншої країни Північноатлантичного альянсу приречена на провал.
Лід: Президент США Дональд Трамп та його союзники в Республіканській партії обговорюють можливість ухвалення в Конгресі резолюції, яка мала б анулювати або “стерти” два імпічменти, оголошені Трампу під час його першого президентського терміну.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.