Трамп став третім американським президентом, якому був оголошений імпічмент
У США Палата представників оголосила імпічмент президенту Дональду Трампу.
Про це повідомляє видання "Радіо Свобода" у четвер, 19 грудня.
Таким чином, Дональд Трамп став третім президентом США після Ендрю Джонсона і Білла Клінтона, якому оголосила імпічмент Палата представників.
У виданні зазначили, що імпічмент оголошений за двома представленими демократами статтями звинувачення, а саме - у зловживанні владою і перешкоджанні роботі Конгресу.
Голосування за першою статтею завершилося з результатом 230 голосів за імпічмент і 197 голосів проти. Відомо, що республіканці проігнорували дане голосування. Також відомо, що проти імпічменту проголосували двоє демократів.
За другу статті проти імпічменту голосували троє демократів, відповідно загальний результат був 229 "за" і 197 голосів "проти".
Остаточне рішення щодо відсторонення від високого державного поста тепер повинні розглянути в Сенаті США. Наголошується, що для того, щоб Трамп був звільнений з поста президента США, в Сенаті повинні проголосувати 2/3 членів, однак відомо, що більшість належить республіканцям.
У зв'язку з цим, як передає "Радіо Свобода", у Трампа серйозні шанси залишитися на чолі держави.
Одночасно, через кілька хвилин після голосування по імпічменту спікер Палати представників Ненсі Пелосі (демократ від Каліфорнії) не сказала, чи вона і коли саме відправляти статті про імпічмент у Сенат. Замість цього вона обмежилася фразою: "подивимося, що станеться". Пелосі вважає, що Палаті представників потрібно більше дізнатися про те, як Сенат буде проводити судовий розгляд.
На мітингу в Мічигані Трамп заявив, що демократи "намагаються звести нанівець бюлетені десятків мільйонів патріотичних американців", посилаючись на результати президентських виборів 2016 року, які він виграв.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.