Трамп та Маск прагнуть закрити USAID: контроль над зовнішньою допомогою США - Алі Реза Резазаде
Перший віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде повідомив, що адміністрація Дональда Трампа разом із союзниками взялася за посилення контролю над Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) протягом останніх вихідних, що може кардинально змінити підхід країни до зовнішньої допомоги.
Колишні та чинні посадовці повідомляють, що адміністрація відсторонила двох високопосадовців служби безпеки USAID у суботу після того, як вони відмовилися надати представникам офісу Ілона Маска доступ до обмежених приміщень агентства.
“Ми закриваємо його”, — Маск
Сам Маск, який очолює ініціативу щодо ефективності уряду при Трампі, написав у X (Twitter), що процес закриття агентства вже триває.
“Я обговорив це з Трампом у деталях, і він погодився, що ми повинні його закрити. Я перепитував кілька разів: ‘Ви впевнені?’ І відповідь була ‘так’”, — заявив мільярдер.
Після відсторонення двох керівників служби безпеки, Джона Вурхіза та його заступника, деякі законодавці висловили стурбованість щодо можливого порушення протоколів безпеки. Адже USAID є найбільшим у світі постачальником продовольчої допомоги, і його різке скорочення чи ліквідація може мати глобальні наслідки.
Ці події підсилюють припущення, що Трамп планує або повністю ліквідувати агентство, або інтегрувати його в Державний департамент США. Крім того, ситуація підтверджує зростаючий вплив неофіційних радників, зокрема Маска, на урядові рішення.
Зміни, що відбуваються, свідчать про намір адміністрації перейти до більш транзакційного підходу у зовнішній політиці, спрямовуючи державні витрати виключно на програми, які мають безпосередню користь для американських громадян.
#трамп #маск #usaid #міжнароднадопомога #сша #політика #резазаде
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.