Трамп та Маск прагнуть закрити USAID: контроль над зовнішньою допомогою США - Алі Реза Резазаде
Перший віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде повідомив, що адміністрація Дональда Трампа разом із союзниками взялася за посилення контролю над Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) протягом останніх вихідних, що може кардинально змінити підхід країни до зовнішньої допомоги.
Колишні та чинні посадовці повідомляють, що адміністрація відсторонила двох високопосадовців служби безпеки USAID у суботу після того, як вони відмовилися надати представникам офісу Ілона Маска доступ до обмежених приміщень агентства.
“Ми закриваємо його”, — Маск
Сам Маск, який очолює ініціативу щодо ефективності уряду при Трампі, написав у X (Twitter), що процес закриття агентства вже триває.
“Я обговорив це з Трампом у деталях, і він погодився, що ми повинні його закрити. Я перепитував кілька разів: ‘Ви впевнені?’ І відповідь була ‘так’”, — заявив мільярдер.
Після відсторонення двох керівників служби безпеки, Джона Вурхіза та його заступника, деякі законодавці висловили стурбованість щодо можливого порушення протоколів безпеки. Адже USAID є найбільшим у світі постачальником продовольчої допомоги, і його різке скорочення чи ліквідація може мати глобальні наслідки.
Ці події підсилюють припущення, що Трамп планує або повністю ліквідувати агентство, або інтегрувати його в Державний департамент США. Крім того, ситуація підтверджує зростаючий вплив неофіційних радників, зокрема Маска, на урядові рішення.
Зміни, що відбуваються, свідчать про намір адміністрації перейти до більш транзакційного підходу у зовнішній політиці, спрямовуючи державні витрати виключно на програми, які мають безпосередню користь для американських громадян.
#трамп #маск #usaid #міжнароднадопомога #сша #політика #резазаде
Телефонна розмова між президентом Фінляндії Олександром Стуббом та президентом США Дональдом Трампом стала важливим сигналом для Європи: обговорювали майбутнє НАТО, підтримку України та кризу навколо Ірану.
Дональд Трамп пригрозив припинити постачання зброї Україні, якщо європейські союзники не долучаться до операції зі зняття блокади Ормузької протоки, яку контролює Іран. Ця заява стала черговим сигналом про можливий перегляд американської політики щодо НАТО та підтримки Києва.
Олександр Лукашенко заявив, що Білорусь “готуватиметься до війни”, адже на мирний час нині марно сподіватися. Він скликав нараду з військовим керівництвом, підсумував перевірку армії та наголосив: країна не хоче війни, але мусить бути готовою відповісти на будь-яку загрозу.
НАТО відповіло на заяви Дональда Трампа про можливий вихід США з Альянсу: європейські лідери закликали до збереження єдності та холодного розуму, наголошуючи, що без союзників не існує сильних Сполучених Штатів.
Глава Чехії пояснив, що Північноатлантичний альянс не може бути втягнутим у війну проти Ірану, оскільки його основна місія — захист країн-членів у разі прямої агресії. Він підкреслив, що США не зазнали нападу, а отже, немає правових чи політичних підстав для залучення НАТО до цього конфлікту.
Кір Стармер відповів на заяви Дональда Трампа про можливий вихід США з НАТО, наголосивши, що Велика Британія не дозволить собі бути втягнутою у «чужу війну». Він підкреслив, що Лондон залишатиметься відданим власним інтересам і безпеці, водночас підтримуючи союзників у межах міжнародних домовленостей.
Дональд Трамп серйозно розглядає можливість виходу США з НАТО, повідомляють американські ЗМІ. Така перспектива може кардинально змінити баланс сил у світі та поставити під сумнів безпекові гарантії для європейських союзників.
Дональд Трамп заявив, що Америка перемагає всюди — від економіки й армії до космосу, коментуючи успішний запуск місії NASA Artemis II на орбіту навколо Місяця. Він підкреслив, що до цих досягнень “ніхто й не наближається”, а США утримують глобальне лідерство, за яким спостерігає весь світ.
Американське видання Foreign Policy констатує, що кампанія США проти Ірану не принесла очікуваних результатів. Дональд Трамп обіцяв швидку перемогу, але реальність виявилася іншою: Іран зберіг контроль над своїми стратегічними позиціями, а регіон став ще більш нестабільним.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) повідомили, що Росія активно застосовує приховану мобілізацію, намагаючись уникнути політичних ризиків від офіційного призову.
Телефонна розмова між президентом Фінляндії Олександром Стуббом та президентом США Дональдом Трампом стала важливим сигналом для Європи: обговорювали майбутнє НАТО, підтримку України та кризу навколо Ірану.
Дональд Трамп пригрозив припинити постачання зброї Україні, якщо європейські союзники не долучаться до операції зі зняття блокади Ормузької протоки, яку контролює Іран. Ця заява стала черговим сигналом про можливий перегляд американської політики щодо НАТО та підтримки Києва.
Олександр Лукашенко заявив, що Білорусь “готуватиметься до війни”, адже на мирний час нині марно сподіватися. Він скликав нараду з військовим керівництвом, підсумував перевірку армії та наголосив: країна не хоче війни, але мусить бути готовою відповісти на будь-яку загрозу.
НАТО відповіло на заяви Дональда Трампа про можливий вихід США з Альянсу: європейські лідери закликали до збереження єдності та холодного розуму, наголошуючи, що без союзників не існує сильних Сполучених Штатів.