Трамп заявив, що планує якнайшвидше зустрітися з Путіним
Новообраний президент США Дональд Трамп збирається зустрітися з російським диктатором "якнайшвидше" після інавгурації 20 січня. Кремлівський лідер, на думку американського президента, також прагне цієї зустрічі, бо його війна проти України проходить "не дуже добре для нього".
Про таку заяву Трампа повідомило Reuters. Він не розкрив подробиць щодо графіку першої після початку повномасштабної агресії РФ проти України зустрічі глав двох держав.
За словами Трампа, він хоче зустрітися з Путіним якнайшвидше, однак ця зустріч не може відбутися до інавгурації президента США. Він також додав, що єдина стратегія, що може покласти край російсько-українській війні, "залежить від Путіна". "Є лише одна стратегія, і вона залежить від Путіна, і я не можу уявити, що він надто задоволений тим, як все пішло, тому що для нього це також пішло не дуже добре. І я знаю, що він хоче зустрітися, і я збираюся зустрітися дуже швидко. Я б зробив це раніше, але... тобі потрібно потрапити в офіс. Для деяких речей ти повинен бути там", – зазначив він.
Трамп не розкрив подробиць щодо графіку майбутньої зустрічі, яка стане першою після початку повномасштабної російської агресії проти України для глав США і Росії.
Російський лідер Володимир Путін різко розширив систему власної безпеки, збільшивши чисельність співробітників служби, яка відповідає за його охорону, до рекордного рівня з початку повномасштабної війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін уперше публічно визнав, що під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом в Анкориджі не було укладено жодних офіційних домовленостей щодо завершення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін знову збільшує штат служби, яка відповідає за його особисту безпеку, на тлі затяжної війни проти України та зростання внутрішніх викликів для Кремля.
Російський правитель Володимир Путін може втратити владу протягом найближчих кількох років, якщо збережуться нинішні тенденції — зростання військового тиску, внутрішня напруга серед еліт та послаблення зовнішньої підтримки Москви.
Джо Байден виступив із різкою критикою на адресу чинного глави Білого дому Дональда Трампа, заявивши, що його політика шкодить американським інституціям, міжнародній ролі країни та відносинам із союзниками.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров публічно розкритикував висловлювання державного секретаря США Марко Рубіо, який заявив про відсутність будь-яких домовленостей щодо врегулювання війни в Україні під час контактів, пов’язаних із зустріччю на Алясці.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Північноатлантичний альянс має зосередитися на посиленні власної обороноздатності, розвитку військової промисловості та підтримці партнерів, які протистоять агресії.
Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що під час зустрічі президента США Дональда Трампа з російським лідером Володимиром Путіним на Алясці не було укладено жодних домовленостей щодо України.
Глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що Москва очікує пояснень від Вашингтона щодо нібито зміни позиції президента США Дональда Трампа у питанні війни Росії проти України після саміту «Групи семи» у Франції.
Колишній президент Росії та заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв зробив чергову різку заяву на адресу Німеччини, звинувативши сучасне німецьке керівництво у зв’язках із нацистським минулим.
Російський лідер Володимир Путін різко розширив систему власної безпеки, збільшивши чисельність співробітників служби, яка відповідає за його охорону, до рекордного рівня з початку повномасштабної війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін уперше публічно визнав, що під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом в Анкориджі не було укладено жодних офіційних домовленостей щодо завершення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін знову збільшує штат служби, яка відповідає за його особисту безпеку, на тлі затяжної війни проти України та зростання внутрішніх викликів для Кремля.
Російський правитель Володимир Путін може втратити владу протягом найближчих кількох років, якщо збережуться нинішні тенденції — зростання військового тиску, внутрішня напруга серед еліт та послаблення зовнішньої підтримки Москви.