Треба так затиснути Росію, щоб Путін першим попрохав про розмову - Дуда
Президент Польщі, виступаючи на нараді польських послів, висловив повну підтримку Україні у перемозі над Росією та євроінтеграцією. Він висловився й про Путіна.
Президент Польщі Анджей Дуда переконаний, що у східній частині Європи неможливо залишатись нейтральною державою, і Україну треба підтримати на шляху зближення зі структурами Заходу, допомогти їй вистояти у війні з РФ. Про це він заявив на нараді польських послів, що відбувається у Варшаві, повідомив Укрінформ.
За словами Дуди, Польща зацікавлена у дотриманні всіма країнами норм міжнародного права, і потрібно зробити все можливе, щоб змусити Росію, яка сьогодні є агресором та загарбником, дотримуватися міжнародного права. "Це означає припинення збройних дій, а по-друге - повне відновлення контролю за територією України, яку визнає міжнародне право", - наголосив польський лідер, додавши, що це "фундаментальне прагнення польської зовнішньої політики".
Дуда наголосив, що Варшава без тривалих роздумів направила в Україну зброю на 1,6 мільярди доларів, щоб не довелося відбивати російські атаки вже на польській території. Він наголосив, що у Польщі створено хаб, який допомагає приймати з усього світу допомогу для України, зокрема військову. Водночас президент Польщі наголосив, що не можна боятися Росії, адже ворог на те й чекає: "Хто боїться, той програє".
Глава Польської держави наголосив, що українці не хочуть русского мира. Тож треба підтримати євроінтеграцію України. Він констатував, що надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС має "фундаментальне значення", і Польща підтримуватиме зближення України з ЄС, що "має завершитися повноправним членством" країни в Євросоюзі. Також Дуда зазначив, що польські дипломати у країнах перебування мають переконувати політиків, що заморожені кошти росіян слід спрямувати на відновлення України.
"Соромно слухати, що не можна принижувати Росію, треба дозволити їй зберегти обличчя. Це Росія напала та вбиває, ніхто не напав на Росію. Розповіді Росії про загрози з боку НАТО у контексті вбивств у Лондоні протягом десятиліть, війни в Україні, раніше - у Грузії та Сирії - огидна пропаганда. Саме Росія відповідає за цю війну, і вона відповідатиме за те, що у світі може статися голод через неможливість поставити зерно з України до Африки та інших частин світу", - наголосив польський президент.
Він також висловив переконання, що санкції мають діяти доти, доки Росія веде воєнні дії. "Скажу навіть більше: санкції мають діяти, доки Україна не скаже, що їх можна скасувати. Якщо Україна, на яку напали, скаже: так, можемо скасувати санкції, бо повертаються нормальні відносини, і ми вважаємо, що вже достатньо. А доки вона цього не скаже, санкції треба посилювати", - сказав польський лідер.
Дуда також зазначив, що не проти діалогу з Путіним, але це не має бути на його умовах. "Ідеться не про те, щоб не розмовляти з Путіним. Йдеться про те, щоб Путін хотів говорити, а не щоб європейські лідери просили агресора про розмову. Треба так закрутити гайки і допомогти Україні, щоб це Путін просив про розмову", - резюмував польський лідер.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.