Путін пов’язав участь Європи в переговорах із поступками щодо НАТО та безпеки континенту
Російський правитель Володимир Путін окреслив умови для залучення європейців до діалогу. Вони стосуються майбутньої системи безпеки в Європі.
Кремль фактично висунув європейським країнам пакет вимог, від виконання яких залежатиме їхня участь у майбутніх переговорах щодо припинення війни проти України. Західні оглядачі та аналітики вважають, що Москва намагається використати мирний процес не лише для врегулювання конфлікту, а й для перегляду всієї архітектури безпеки на європейському континенті.
За даними західних медіа, Росія погоджується розглядати участь представників європейських держав у переговорах лише за умови, що вони будуть готові обговорювати вимоги Москви щодо системи безпеки, яка сформувалася після завершення холодної війни. Йдеться про обмеження військової присутності НАТО в Східній Європі, скорочення можливостей Альянсу поблизу російських кордонів та фактичний перегляд низки принципів, на яких десятиліттями будувалася європейська безпека.
У центрі російських вимог також залишається Україна. Кремль продовжує наполягати на визнанні своїх територіальних претензій, позаблоковому статусі української держави та відмові від розміщення іноземних військових контингентів на її території в майбутньому. Крім того, Москва хоче отримати гарантії, що Київ не матиме повноцінних західних безпекових механізмів захисту.
Офіційно позицію Кремля озвучив речник російського президента Дмитро Пєсков. Він заявив, що рішення про участь європейських країн у переговорах залежатиме від того, наскільки Москва буде впевнена в їхній готовності зробити внесок у мирний процес. У західних столицях такі формулювання сприйняли як спробу самостійно визначати склад учасників майбутнього діалогу.
На думку аналітиків, Кремль прагне повернути до порядку денного вимоги, які вперше були висунуті ще наприкінці 2021 року, до початку повномасштабного вторгнення в Україну. Тоді Москва вимагала припинення розширення НАТО та фактичного скорочення військової присутності Альянсу в країнах Центральної та Східної Європи. Схожі положення простежуються і в нинішніх російських пропозиціях.
Водночас у Європі дедалі гучніше лунають заяви про неприйнятність таких умов. Європейські посадовці наголошують, що не готові обговорювати демонтаж чинної системи безпеки доти, доки Росія продовжує війну проти України та порушує міжнародне право. Частина політиків переконана, що вимоги Кремля виходять далеко за межі мирного врегулювання і стосуються спроб відновити вплив Москви на сусідні держави.
Додаткової напруги ситуації надає той факт, що адміністрація США продовжує консультації щодо формату майбутніх переговорів. За повідомленнями медіа, американські представники після контактів із Кремлем сигналізували про можливість ширшого залучення європейських держав до процесу. Проте Москва водночас демонструє готовність допустити Європу до столу переговорів лише на власних умовах.
Оглядачі зазначають, що нинішня позиція Кремля свідчить про прагнення поєднати обговорення війни в Україні з масштабними дискусіями про майбутній баланс сил у Європі. Саме тому переговорний процес дедалі більше перетворюється не лише на пошук шляхів припинення війни, а й на боротьбу за те, якою буде система безпеки на континенті в наступні десятиліття.
Колишній посол США в Росії Майкл Макфол оцінив можливі переговори світових лідерів. Він вбачає загрозу в домовленостях без участі союзників Вашингтона.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні висловився щодо ролі Росії після завершення війни. Він наголосив на неприпустимості диктату Москви в питаннях безпеки Європи.
У доньки президента РФ Володимира Путіна Катерини Тихонової виявили другу дитину. Хлопчик народився ще 2025 року, але відомості про нього з'явилися лише після витоку документів.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск висловився проти вимог Москви. Він виключив перегляд безпекового устрою Європи на користь РФ.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц закликав президента США Дональда Трампа діяти без сюрпризів. Йдеться про переговори з Путіним у Китаї наступного тижня.
Президент США Дональд Трамп може зустрітися з Володимиром Путіним і Сі Цзіньпіном на саміті АТЕС у Китаї. Російський диктатор розраховує порушити питання завершення війни проти України.
Спецпосланець президента США Джаред Кушнер оцінив перспективи особистої зустрічі Володимира Зеленського з Путіним. Він визнав, що домовленості потребують часу, а між лідерами немає довіри.
Президент Фінляндії Александр Стубб розповів про зміст розмови з Володимиром Путіним. Він пояснив, яке послання Києва передав Кремлю та чому Європа не повинна покладатися лише на США.
Президент США Дональд Трамп домовився з Володимиром Путіним про постачання російського дизеля. Однак жоден із танкерів поки не доставив пальне до США.
Президент США Дональд Трамп наразі не може домогтися фактичного виконання паливної угоди з Росією. Танкери з російським дизелем змінюють маршрути на шляху до американських портів.
Колишній посол США в Росії Майкл Макфол оцінив можливі переговори світових лідерів. Він вбачає загрозу в домовленостях без участі союзників Вашингтона.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні висловився щодо ролі Росії після завершення війни. Він наголосив на неприпустимості диктату Москви в питаннях безпеки Європи.
У доньки президента РФ Володимира Путіна Катерини Тихонової виявили другу дитину. Хлопчик народився ще 2025 року, але відомості про нього з'явилися лише після витоку документів.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск висловився проти вимог Москви. Він виключив перегляд безпекового устрою Європи на користь РФ.