Туск публічно висловив незгоду з думкою Путіна щодо ліберальної демократії
Голова Ради Євросоюзу Дональд Туск заявив, що категорично не згоден з висловлюванням президента РФ Володимира Путіна про те, що "ліберальна ідея застаріла".
Свою думку з приводу інтерв'ю британському виданню The Financial Times глави Кремля Володимира Путіна, Дональд Туск висловив у Twitter, з посиланням на публікацію, де він дав з цього приводу об'ємний коментар.
I strongly disagree with President Putin that liberalism is obsolete. What I find really obsolete are authoritarianism, personality cults, the rule of oligarchs.
— Donald Tusk (@eucopresident) June 28, 2019
My press statement at #G20OsakaSummit: https://t.co/4AxPbNnB1X pic.twitter.com/7IGDJpxtmY
"Що я вважаю по-справжньому застарілим, так це авторитаризм, культ особистості і владу олігархів", - заявив Туск у п'ятницю, 28 червня, прибувши до Японії напередодні відкриття саміту G20, пише DW.
За словами Туска, "той, хто стверджує, що ліберальна демократія застаріла, стверджує також, що застаріли свободи, що застаріла правова держава і що права людини застаріли". Однак Євросоюз, як і раніше твердо підтримує ідею ліберальної демократії і готовий згуртовано захищати і просувати її.
Як відомо, Володимир Путін в інтерв'ю британському виданню The Financial Times заявив, що епоха лібералізму наблизилася до свого кінця, а ліберальна ідея застаріла і вступила в суперечність з тим, що хоче більшість людей в усьому світі.
Путін також назвав помилковим ухвалене в 2015 році рішення канцлера ФРН Ангели Меркель щодо сирійських біженців.
Також нагадаємо, що сьогодні, 28 червня, перед діалогом з Путіним в місті Осака (Японія), президент США Дональд Трамп попросив його не втручатися в американські вибори президента.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.