У Білому домі назвали дати переговорів США, НАТО та ОБСЄ щодо "гарантій безпеки" для Росії
Переговори США та Росії щодо контролю над озброєннями відбудуться 10 січня. 12 січня відбудеться засідання Ради Росія – НАТО, а наступного дня – переговори представників Росії та ОБСЄ. Тема зустрічей – ситуація на кордоні з Україною та "гарантіям безпеки" для РФ.
Переговори США, НАТО та Росії, на яких обговорюватимуться пропозиції РФ щодо гарантій безпеки в Європі та ситуація навколо України, відбудуться 10-13 січня у трьох різних форматах. Про це повідомив речник Держдепу США Нед Прайс напередодні.
"10 січня відбудеться двосторонній діалог Росія-США щодо стратегічної стабільності. 12 січня РФ і НАТО мають намір провести засідання Ради НАТО-Росія. 13 січня заплановані обговорення в ОБСЄ. Очікується обговорення занепокоєння з обох сторін. Ми вважаємо, що відкриті канали діалогу, відкриті канали дипломатії мають конструктивний потенціал, адже ми прагнемо деескалації потенційного військового конфлікту на території України та навколо неї", - зазначив Прайс.
Раніше у Білому домі розповіли, які теми обговорювали Байден та Путін під час відеоконференції. Також ASPI news повідомляло, що, за словами Дмитра Пєскова, у Кремлі прориву в розмові з Байденом не очікували. Пєсков запропонував вірити, що президенти змогли донести свої позиції та пропозиції.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.