У Білому домі обговорюють проєкт придбання частини територіальної власності Данії
У Білому домі всерйоз задумалися над придбанням острова, який перебуває в юрисдикції Данії, але має автономний статус.
Йдеться про покупку США території Гренландії, пише в своїй публікації The Wall Street Journal.
Також повідомляється, що президент Дональд Трамп неодноразово ставив питання про можливість такої "купівлі" своїм радникам, які влаштовували дискусії щодо геополітичного значення цього острова, згадуючи і наявність на ньому ресурсів.
Дональд Трамп доручив юрисконсульту американської адміністрації дослідити правову сторону теоретичної купівлі острова.
Як передає видання, в Білому домі також порушували питання про можливість розширення присутності військовослужбовців США в Арктиці.
На думку деяких радників президента США, позиція Трампа щодо купівлі Гренландії носить характер "швидкоплинного захоплення", реалізація якого поки підстав для обговорень не має.
Однак були в Білому домі і прихильники такої угоди, зазначаючи купівлю острова як важливий економічний крок США.
Острів Гренландія - найбільший на Землі, розташований в північно-східному напрямку від Північної Америки, омивається трьома великими водоймами: Північним Льодовитим океаном на півночі, морем Лабрадор з південного боку і морем Баффіна із західного боку.
Площа острова 2 130 800 км². Він вважається найбільшим на Землі.
Разом з оточуючими меншими островами утворює однойменну адміністративну автономну одиницю Данії.
Найбільший населений пункт острова - Нуук (Готхоб), з чисельністю населення 16 992 осіб за переписом 2015 року.
Місто розташоване на півострові в західній частині Гренландії.
Крайня північна точка острова - мис Морріс-Джесуп, розташований трохи південніше 84-ї широти, вважався близькою до Північного полюса ділянкою суші до відкриття в 1900 році острова Каффеклуббен.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.