У Білому домі обговорюють проєкт придбання частини територіальної власності Данії
У Білому домі всерйоз задумалися над придбанням острова, який перебуває в юрисдикції Данії, але має автономний статус.
Йдеться про покупку США території Гренландії, пише в своїй публікації The Wall Street Journal.
Також повідомляється, що президент Дональд Трамп неодноразово ставив питання про можливість такої "купівлі" своїм радникам, які влаштовували дискусії щодо геополітичного значення цього острова, згадуючи і наявність на ньому ресурсів.
Дональд Трамп доручив юрисконсульту американської адміністрації дослідити правову сторону теоретичної купівлі острова.
Як передає видання, в Білому домі також порушували питання про можливість розширення присутності військовослужбовців США в Арктиці.
На думку деяких радників президента США, позиція Трампа щодо купівлі Гренландії носить характер "швидкоплинного захоплення", реалізація якого поки підстав для обговорень не має.
Однак були в Білому домі і прихильники такої угоди, зазначаючи купівлю острова як важливий економічний крок США.
Острів Гренландія - найбільший на Землі, розташований в північно-східному напрямку від Північної Америки, омивається трьома великими водоймами: Північним Льодовитим океаном на півночі, морем Лабрадор з південного боку і морем Баффіна із західного боку.
Площа острова 2 130 800 км². Він вважається найбільшим на Землі.
Разом з оточуючими меншими островами утворює однойменну адміністративну автономну одиницю Данії.
Найбільший населений пункт острова - Нуук (Готхоб), з чисельністю населення 16 992 осіб за переписом 2015 року.
Місто розташоване на півострові в західній частині Гренландії.
Крайня північна точка острова - мис Морріс-Джесуп, розташований трохи південніше 84-ї широти, вважався близькою до Північного полюса ділянкою суші до відкриття в 1900 році острова Каффеклуббен.
Король Чарльз III виступив у Конгресі США із закликом до союзників не втратити єдність і рішучість у підтримці України, наголосивши, що саме така непохитність потрібна сьогодні для захисту свободи та миру. Його слова викликали бурхливі оплески американських законодавців.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Вашингтон не має чіткої стратегії у війні проти Ірану, тоді як іранське керівництво принижує всю американську націю. Він підкреслив, що його контакти з президентом Дональдом Трампом лише підтвердили відсутність стратегічного бачення у США.
Володимир Путін після розмови з президентом Ірану Масудом Пезешкіаном заявив, що народ Ірану «мужньо й героїчно бореться за свій суверенітет». Він наголосив, що Росія робитиме все можливе для миру на Близькому Сході та продовжить стратегічні відносини з Тегераном.
У Кремлі підтвердили контакти між президентом США Дональдом Трампом і Володимиром Путіним, але заявили, що вони не означають готовності Росії до поступок у війні проти України. Москва наголосила, що продовжує наполягати на власних умовах, попри заяви Трампа про «хороші розмови».
У Білому домі заявили, що стрілянина у вашингтонському готелі 25 квітня була вже третьою спробою замаху на президента США Дональда Трампа за останні два роки. Нападника затримали, а президентське подружжя та високопосадовців адміністрації екстрено евакуювали.
У Кремлі заявили, що Росія є «невід’ємною частиною Європи», попри війну проти України та ізоляцію від Заходу.
Президент США Дональд Трамп заявив, що під час стрілянини на вечері кореспондентів у Вашингтоні сам загальмував свою евакуацію, намагаючись залишитися на місці події.
Керолайн Лівітт заявила, що нападник, який відкрив стрілянину під час вечері кореспондентів у Вашингтоні, намагався вбити президента Дональда Трампа та ще кількох високопосадовців.
У річницю Чорнобильської катастрофи Держдеп США заявив, що ядерна безпека є ключовим пріоритетом для Вашингтона. У документі наголошено, що війна Росії проти України створює нові ризики для атомних об’єктів, а світ не може допустити повторення трагедії масштабу Чорнобиля.
Україна офіційно відреагувала на стрілянину під час вечері кореспондентів у США, де був присутній президент Дональд Трамп.
Король Чарльз III виступив у Конгресі США із закликом до союзників не втратити єдність і рішучість у підтримці України, наголосивши, що саме така непохитність потрібна сьогодні для захисту свободи та миру. Його слова викликали бурхливі оплески американських законодавців.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Вашингтон не має чіткої стратегії у війні проти Ірану, тоді як іранське керівництво принижує всю американську націю. Він підкреслив, що його контакти з президентом Дональдом Трампом лише підтвердили відсутність стратегічного бачення у США.
Володимир Путін після розмови з президентом Ірану Масудом Пезешкіаном заявив, що народ Ірану «мужньо й героїчно бореться за свій суверенітет». Він наголосив, що Росія робитиме все можливе для миру на Близькому Сході та продовжить стратегічні відносини з Тегераном.
У Кремлі підтвердили контакти між президентом США Дональдом Трампом і Володимиром Путіним, але заявили, що вони не означають готовності Росії до поступок у війні проти України. Москва наголосила, що продовжує наполягати на власних умовах, попри заяви Трампа про «хороші розмови».