У Білорусі преса поширює інформацію про затримання координаторів акцій протестів
Білоруське видання "БЕЛТА" повідомило, що в Мінську затримані особи, які нібито є координаторами антиурядових протестів. Один із затриманих - житель Мінська.
Повідомлення про це видання опублікувало вранці, в середу, 12 серпня. "БЕЛТА" зазначила, що затриманий мінчанин знімав номер на 17-му поверсі готелю "Білорусь". За словами автора публікації, чоловік нібито звідти і координував акції. Крім того, повідомляється, що в підпорядкуванні він мав трьох осіб, які в свою чергу "керували сотнями".
Крім того, "БЕЛТА" повідомило, що в Мінську відбулося ще одне затримання. Стало відомо, що правоохоронці затримали чоловіка, який у районі торгового центру "Дана Молл" роздавав гроші тим, хто бере участь в масових заворушеннях. Інформацію підтвердили в МВС Білорусі.
"При затриманні чоловік чинив активний опір співробітникам органів внутрішніх справ, одному зламав ніс. В рюкзаку чоловіка було виявлено понад $10 тис., які призначалися в якості плати учасникам масових заворушень, - зазначили в МВС. - Затриманий раніше був судимий за ч. 3 ст. 328 КК (незаконні з метою збуту придбання, зберігання та пересилання особливо небезпечних психотропних речовин), неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності. Ведуться слідчі дії", - повідомили в МВС.
Раніше повідомлялося, що в Білорусі, де після президентських виборів країну охопили протести, 11 серпня розпочався загальнонаціональний страйк, працівники підприємств у Мінську та інших містах масово залишають робочі місця. За даними Telegram-каналу NEXTA_live, в соцмережах масово публікуються відео, на яких білоруси залишають робочі місця і вимагають зустрічі з керівниками підприємств.
Також повідомлялося, що голова комітету Держдуми у справах СНД, євразійської інтеграції і зв'язків зі співвітчизниками Леонід Калашніков вважає, що протести в Білорусі спадуть за кілька днів, якщо влада буде проявляти жорстку політику. Калашніков заявив, що влада Білорусі повинна захищати підсумки виборів і жорстко припинити "вуличне протистояння", пише ASPI news.
Дмитро Медведєв знову вдалося привернути увагу гучними погрозами: після повідомлень про удар по Запорізькій АЕС він заявив, що Росія може завдати «симетричних ударів» по атомних станціях України та навіть Європи.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.
Понтифік під час загальної аудієнції у Ватикані заявив, що з тривогою стежить за війною в Україні, яка останніми днями значно загострилася. Він підкреслив, що війна не створює безпеки, а лише поглиблює проблеми, руйнує домівки та місця молитви, забирає життя невинних людей.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський наголосив, що сьогодні Росія не має сил для великого наступу проти НАТО, адже супутникова розвідка зафіксувала б підготовку подібного масштабу.
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Дмитро Медведєв знову вдалося привернути увагу гучними погрозами: після повідомлень про удар по Запорізькій АЕС він заявив, що Росія може завдати «симетричних ударів» по атомних станціях України та навіть Європи.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.