У Білорусі преса поширює інформацію про затримання координаторів акцій протестів
Білоруське видання "БЕЛТА" повідомило, що в Мінську затримані особи, які нібито є координаторами антиурядових протестів. Один із затриманих - житель Мінська.
Повідомлення про це видання опублікувало вранці, в середу, 12 серпня. "БЕЛТА" зазначила, що затриманий мінчанин знімав номер на 17-му поверсі готелю "Білорусь". За словами автора публікації, чоловік нібито звідти і координував акції. Крім того, повідомляється, що в підпорядкуванні він мав трьох осіб, які в свою чергу "керували сотнями".
Крім того, "БЕЛТА" повідомило, що в Мінську відбулося ще одне затримання. Стало відомо, що правоохоронці затримали чоловіка, який у районі торгового центру "Дана Молл" роздавав гроші тим, хто бере участь в масових заворушеннях. Інформацію підтвердили в МВС Білорусі.
"При затриманні чоловік чинив активний опір співробітникам органів внутрішніх справ, одному зламав ніс. В рюкзаку чоловіка було виявлено понад $10 тис., які призначалися в якості плати учасникам масових заворушень, - зазначили в МВС. - Затриманий раніше був судимий за ч. 3 ст. 328 КК (незаконні з метою збуту придбання, зберігання та пересилання особливо небезпечних психотропних речовин), неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності. Ведуться слідчі дії", - повідомили в МВС.
Раніше повідомлялося, що в Білорусі, де після президентських виборів країну охопили протести, 11 серпня розпочався загальнонаціональний страйк, працівники підприємств у Мінську та інших містах масово залишають робочі місця. За даними Telegram-каналу NEXTA_live, в соцмережах масово публікуються відео, на яких білоруси залишають робочі місця і вимагають зустрічі з керівниками підприємств.
Також повідомлялося, що голова комітету Держдуми у справах СНД, євразійської інтеграції і зв'язків зі співвітчизниками Леонід Калашніков вважає, що протести в Білорусі спадуть за кілька днів, якщо влада буде проявляти жорстку політику. Калашніков заявив, що влада Білорусі повинна захищати підсумки виборів і жорстко припинити "вуличне протистояння", пише ASPI news.
Американський президент Дональд Трамп оголосив, що готовий направити своїх представників до Москви для переговорів. У Києві та Вашингтоні цей крок розглядають як потенційний дипломатичний маневр, який може змінити баланс сил у війні, але водночас викликає сумніви щодо реальних намірів Кремля.
Поки Володимир Путін готується до найпохмурішого параду за роки правління, навіть лояльні до Кремля голоси починають звучати інакше. Bloomberg пише, що росіяни втомилися від нескінченного конфлікту, який руйнує їхнє життя, і дедалі частіше звинувачують владу у провалі.
У Кремлі заявили, що Володимир Путін готовий до діалогу з Європейським Союзом, проте сам ініціювати контакти не буде. Дмитро Пєсков пояснив, що Росія «не була ініціатором» розриву відносин, і тепер чекає, коли ЄС сам звернеться до Москви.
У Москві готуються до параду 9 травня так, ніби це фронтова операція: Кремль оголосив про посилені заходи безпеки для Володимира Путіна, прикриваючи страх перед Україною та власними внутрішніми загрозами.
Юрій Ушаков, найближчий радник Володимира Путіна, зробив фрейдівську обмовку, яка розкрила справжні наміри Кремля. Замість обіцянок миру він фактично визнав, що Росія прагне лише паузи у війні, аби перегрупуватися.
За даними російських джерел, доходи від нафти та газу у квітні 2026 року склали лише близько 100 мільярдів рублів замість прогнозованого трильйона. Це означає, що Кремль втратив основне джерело фінансування війни та соціальних програм, а дефіцит бюджету стрімко зростає.
The Washington Post пише про загострення протистояння між адміністрацією Путіна, яку курує Сергій Кирієнко, та силовими структурами на чолі з ФСБ. На тлі падіння економіки, блокування інтернету та зростання суспільного невдоволення Кремль опинився у вирі внутрішньої боротьби, яка може підірвати стабільність влади.
Олег Шамшур заявив, що Європа зволікає з усвідомленням масштабів небезпеки, і лише пряме силове протистояння змусить її діяти рішуче. Він підкреслив, що агресія Росії є викликом не лише для України, а й для всієї європейської безпеки.
У НАТО відреагували на рішення президента США Дональда Трампа щодо скорочення військової присутності в Європі, зазначивши, що це не стало несподіванкою для союзників. Водночас у Альянсі підкреслили, що такий крок може послабити обороноздатність і створити нові виклики для європейської безпеки.
Президент США Дональд Трамп оголосив про виведення військових та ракетних підрозділів із Німеччини, що викликало занепокоєння серед союзників по НАТО. Це рішення може суттєво змінити баланс сил у Європі та поставити нові виклики для безпеки континенту.
Американський президент Дональд Трамп оголосив, що готовий направити своїх представників до Москви для переговорів. У Києві та Вашингтоні цей крок розглядають як потенційний дипломатичний маневр, який може змінити баланс сил у війні, але водночас викликає сумніви щодо реальних намірів Кремля.
Поки Володимир Путін готується до найпохмурішого параду за роки правління, навіть лояльні до Кремля голоси починають звучати інакше. Bloomberg пише, що росіяни втомилися від нескінченного конфлікту, який руйнує їхнє життя, і дедалі частіше звинувачують владу у провалі.
У Кремлі заявили, що Володимир Путін готовий до діалогу з Європейським Союзом, проте сам ініціювати контакти не буде. Дмитро Пєсков пояснив, що Росія «не була ініціатором» розриву відносин, і тепер чекає, коли ЄС сам звернеться до Москви.
У Москві готуються до параду 9 травня так, ніби це фронтова операція: Кремль оголосив про посилені заходи безпеки для Володимира Путіна, прикриваючи страх перед Україною та власними внутрішніми загрозами.