У Білорусі преса поширює інформацію про затримання координаторів акцій протестів
Білоруське видання "БЕЛТА" повідомило, що в Мінську затримані особи, які нібито є координаторами антиурядових протестів. Один із затриманих - житель Мінська.
Повідомлення про це видання опублікувало вранці, в середу, 12 серпня. "БЕЛТА" зазначила, що затриманий мінчанин знімав номер на 17-му поверсі готелю "Білорусь". За словами автора публікації, чоловік нібито звідти і координував акції. Крім того, повідомляється, що в підпорядкуванні він мав трьох осіб, які в свою чергу "керували сотнями".
Крім того, "БЕЛТА" повідомило, що в Мінську відбулося ще одне затримання. Стало відомо, що правоохоронці затримали чоловіка, який у районі торгового центру "Дана Молл" роздавав гроші тим, хто бере участь в масових заворушеннях. Інформацію підтвердили в МВС Білорусі.
"При затриманні чоловік чинив активний опір співробітникам органів внутрішніх справ, одному зламав ніс. В рюкзаку чоловіка було виявлено понад $10 тис., які призначалися в якості плати учасникам масових заворушень, - зазначили в МВС. - Затриманий раніше був судимий за ч. 3 ст. 328 КК (незаконні з метою збуту придбання, зберігання та пересилання особливо небезпечних психотропних речовин), неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності. Ведуться слідчі дії", - повідомили в МВС.
Раніше повідомлялося, що в Білорусі, де після президентських виборів країну охопили протести, 11 серпня розпочався загальнонаціональний страйк, працівники підприємств у Мінську та інших містах масово залишають робочі місця. За даними Telegram-каналу NEXTA_live, в соцмережах масово публікуються відео, на яких білоруси залишають робочі місця і вимагають зустрічі з керівниками підприємств.
Також повідомлялося, що голова комітету Держдуми у справах СНД, євразійської інтеграції і зв'язків зі співвітчизниками Леонід Калашніков вважає, що протести в Білорусі спадуть за кілька днів, якщо влада буде проявляти жорстку політику. Калашніков заявив, що влада Білорусі повинна захищати підсумки виборів і жорстко припинити "вуличне протистояння", пише ASPI news.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.