У Білорусі протестують універсального робота-журналіста
Планується, що нейромережа "поговорить" з білоруськими лідерами думок і навіть "попрацює" журналістом в одному з видань.
У Білорусі вперше протестують штучний інтелект, який без участі людини може ставити співрозмовникам осмислені запитання і створювати на основі відповідей текст для публікацій, повідомляє портал Белта.
Розробкою нейромережі займається велика російсько-білоруська софтверна компанія. Про це повідомив керівник хостинг-провайдера HostFly.by Олександр Хміль. За його словами, провайдер надасть незвичайному проекту технологічний майданчик і необхідні ресурси для віддаленого доступу та розміщення нейромережі в Інтернеті.
"Ми раді, що на нашому майданчику збираються цікаві та інноваційні проекти. Це свідчить про те, що стратегія розвитку в республіці безлімітного хмарного хостингу сайтів себе повністю виправдовує. Як і раніше, ми запрошуємо до співпраці IT-компанії, стартапи та інші компанії, яким потрібний нестандартний підхід і якісні хостинг-послуги з цілодобовою технічною підтримкою", – сказав він.
Говорячи про проект з нейромережею, Олександр Хміль зазначив, що розробники наразі не визначилися з форматом доступу до ресурсів штучного інтерв'юера. Швидше за все, тестування буде обмежено, а широкий доступ до новинки з'явиться тільки після того, як автори закінчать розробку спеціального веб-сервісу.
За задумом розробників область застосування штучного інтелекту може бути досить широкою – починаючи від проведення інтерв'ю з зірками та експертами і закінчуючи спеціальними опитуваннями та співбесідами при прийомі на роботу.
Штучний інтелект оцінює свого співрозмовника і формує питання на основі інформації про конкретну людину. При цьому машина здатна провести психологічну оцінку співрозмовника і вибрати питання, які викличуть у нього емоційний відгук.
Нагадаємо, що генерал ВПС США Джеймс Холмс заявив, що третю світову війну спланує штучний інтелект. За його словами, на першому етапі програма Maven буде застосовуватися для обробки даних з безпілотників, проте наступним кроком може стати наділення БПЛА правом видавати рекомендації, ґрунтуючись на розвідданих.
При цьому генерал ВПС США запевнив експертів, що штучний інтелект не зможе розв'язати війну або прийняти рішення про ліквідацію цілей в односторонньому порядку.
Також повідомлялося, що на українських дорогах встановлять "інтелектуальні" камери спостереження. Про це повідомив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.
Зазначається, що подібні камери встановлені у великих містах і на деяких ділянках важливих трас, проте на дорогах місцевого значення їх наразі немає.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.