Зеленський поставив Лукашенку ультиматум щодо російських дронів: "Білорусь має прибрати ретранслятори або Україна діятиме сама"
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Олександр Лукашенко отримав обмежений час для демонтажу обладнання на території Білорусі, яке, за даними Києва, використовується Росією для керування та коригування ударних дронів по Україні.
Володимир Зеленський зробив жорстку заяву щодо ролі Білорусі у війні, наголосивши, що Мінськ більше не може заперечувати використання своєї території у військових цілях. За словами українського президента, йдеться про спеціальні ретранслятори для ударних безпілотників типу Shahed, які дозволяють російським військам покращувати навігацію та точність атак.
Український лідер підкреслив, що питання вже не стосується лише формальної позиції білоруської влади, а конкретних технічних засобів, які можуть впливати на перебіг бойових дій. За його словами, Білорусь має розуміти наслідки розміщення такого обладнання та відповідальність за використання власної території.
Раніше Зеленський повідомляв, що українська сторона вже працювала над нейтралізацією частини таких систем і заявляв про знищення кількох ретрансляторів, які, за його словами, допомагали Росії завдавати ударів по українських містах та енергетичних об’єктах.
Ситуація навколо Білорусі залишається одним із найбільш чутливих питань безпеки для України. Від початку повномасштабної агресії Росія використовувала білоруську територію для військової логістики, запусків та розміщення сил, хоча режим Лукашенка офіційно уникав заяв про прямий вступ у війну.
У Києві наголошують, що поява нових технологічних засобів на білоруській території змінює характер загрози. Якщо раніше йшлося переважно про використання території як плацдарму, то тепер, за оцінкою української сторони, мова може йти про безпосередню допомогу у веденні бойових операцій.
Заява Зеленського стала черговим сигналом для Мінська, що Україна розглядає будь-які об’єкти, які допомагають російським атакам, як потенційну військову загрозу. У разі відсутності реакції Білорусі Київ залишає за собою право діяти для захисту власної території та громадян.
Таким чином, питання ретрансляторів для дронів перетворилося не лише на технічну проблему, а й на новий дипломатичний виклик між Києвом і Мінськом. Україна вимагає припинити використання білоруської території у війні, тоді як режим Лукашенка опиняється під тиском через дедалі глибшу залежність від військової співпраці з Москвою.
Дональд Трамп заявив, що не вважає себе прихильником України, однак його слова прозвучали на тлі активних переговорів про завершення війни та можливу роль США у дипломатичному процесі.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Дональд Трамп заявив, що не вважає себе прихильником України, однак його слова прозвучали на тлі активних переговорів про завершення війни та можливу роль США у дипломатичному процесі.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.