У Чехії поліція втрутилася в бійку супротивників і прихильників Росії, які зібралися під російським посольством
У Празі біля російського посольства сталася сутичка прихильників і противників Росії. Зіткнення відбулися після рішення чеської влади вислати з країни 18 російських дипломатів.
Про це повідомляє "ТАСС". Відзначається, що з боку противників РФ вийшла сотня активістів, які принесли з собою плакати, образливі для Москви. Також на деяких плакатах були написи, які засуджували політику президента Чехії Мілоша Земана, який виступає за розвиток зв'язків з Росією.
У "ТАСС" повідомили, що прихильників РФ біля посольства було близько 10 осіб. Вони принесли з собою гучномовець, щоб з його допомогою донести присутнім свою позицію. Однак в активіста, який ніс мікрофон, вирвали з рук активісти руху "мільйон миттєвостей", які були противниками Кремля.
Між активістами сталася сутичка, для припинення якої був залучений спецпідрозділ. Поліція закликала учасників акції розійтися. Деяким з них були виписані штрафи за відсутність на особах респіраторів, що порушує карантинні обмеження в Чехії, введені через пандемію COVID-19. Також повідомляється, що одна людина була затримана правоохоронцями.
Як повідомлялося, правоохоронці Чеської Республіки підозрюють у причетності до двох вибухів на складі боєприпасів, які прогриміли у 2014 році у Врбетиці в Злинській області, російську секретну службу ГРУ. За словами прем'єр-міністра Чехії Андрія Бабіша, служба безпеки Республіки передала Кабінету Міністрів матеріали справи, які 19 квітня плануються до розгляду. Стало відомо, що у зв'язку з цим з країни будуть вислані 18 співробітників російського посольства в Празі, які були ідентифіковані як співробітники російських спецслужб.
Також повідомлялося, що Росія випроваджує з країни 20 чеських дипломатів у відповідь на дії Чеської Республіки, яка надала 48 годиною, для того, щоб 18 російських дипломатів покинули територію держави. Симетричні дії країн пов'язані з деталями, що стосуються вибухів боєприпасів у жовтні 2014 року у Врбетиці, де "засвітилися" агенти ГРУ.
Вибори в Угорщині стали точкою напруги для України та Росії: Forbes пояснив, що на кону стоїть не лише внутрішня політика Будапешта, а й майбутнє регіональної безпеки. Результати голосування можуть визначити, чи залишиться Угорщина союзником Кремля, чи відкриє нову сторінку у відносинах із Києвом та ЄС.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що вимагатиме від прем’єра Угорщини Віктора Орбана термінових пояснень щодо його контактів із Росією.
Венс відреагував на закиди Тегерана щодо порушення перемир’я, заявивши, що Вашингтон діє в межах домовленостей і прагне уникнути ескалації. Його слова пролунали на тлі нових звинувачень з боку Ірану, який наполягає, що США порушили умови тимчасового миру.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що не бачить нічого особливого у своїй метафоричній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним, де вони обговорювали образи миші та лева.
Розслідування міжнародних журналістських проєктів показало, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіяярто протягом 2023–2025 років регулярно інформував Сергія Лаврова про внутрішні плани ЄС та координував із Москвою блокування рішень, які могли наблизити Україну до членства в Євросоюзі.
Міністерство закордонних справ України відреагувало на заяву віцепрезидента США Джей Ді Венса, який у контексті угорських виборів зробив різкі зауваження щодо Києва.
Американські заяви про «перемогу» в Ірані викликали хвилю критики, адже реальна ситуація на місці далека від тріумфу. Видання Politico наголошує, що Вашингтон намагається подати військові дії як успішні, тоді як факти свідчать про нестабільність, нові загрози та відсутність стратегічного результату.
Вибори в Угорщині стали точкою напруги для України та Росії: Forbes пояснив, що на кону стоїть не лише внутрішня політика Будапешта, а й майбутнє регіональної безпеки. Результати голосування можуть визначити, чи залишиться Угорщина союзником Кремля, чи відкриє нову сторінку у відносинах із Києвом та ЄС.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.