У Червоному морі стався вибух на іранському танкері
Сьогодні, 11 жовтня, іранські ЗМІ повідомили про вибух нафтового танкера в акваторії, що належить Саудівській Аравії.
Про це повідомляє іранське агентство ISNA.
Вибух на танкері стався в Червоному морі недалеко від порту Джедда.
На підставі отриманих звітів, два головних резервуари з нафтою в судно вище пошкодження і масла, що містяться в ньому, вихід в Червоне море.
Повідомляється, що серед екіпажу постраждалих немає.
Судно належить Національній нафтовій компанії Ірану.
Іранське видання також повідомляє, що вибух міг бути терактом, проте в даний момент інформація про це підтверджень не має.
У свою чергу, агентство Associated Press відзначає, що повідомлення про вибух з'явилися після того, як США звинуватили Іран в атаці на нафтові танкери біля Ормузської протоки. Офіційний Тегеран це заперечує.
Варто нагадати, що в червні 2019 року в Оманській затоці, в 45 км від іранського узбережжя, невідомі атакували два нафтотанкери, які були під прапорами Панами та Маршаллових островів.
Відзначається, що танкери Kokuka Courageous і Front Altair загорілися. Всіх членів екіпажу врятували, постраждалих немає. Загрози забруднення теж немає.
Представник японської компанії, якій належить танкер Kokuka Courageou, розповів CNN, що судно двічі обстріляли. Один снаряд влучив нижче ватерлінії, після чого спалахнула пожежа, а другий спровокував евакуацію екіпажу (21 Філіппінський моряк). При цьому поки не встановлено, хто стріляв і з якої зброї.
Влада ОАЕ тоді заявила, що за нападом може стояти Іран. Також в ОАЕ повідомили, що ще два комерційних судна постраждали від атак поблизу порту Фуджейра — один з найбільших нафтових портів світу.
Телефонна розмова між президентом Фінляндії Олександром Стуббом та президентом США Дональдом Трампом стала важливим сигналом для Європи: обговорювали майбутнє НАТО, підтримку України та кризу навколо Ірану.
Дональд Трамп пригрозив припинити постачання зброї Україні, якщо європейські союзники не долучаться до операції зі зняття блокади Ормузької протоки, яку контролює Іран. Ця заява стала черговим сигналом про можливий перегляд американської політики щодо НАТО та підтримки Києва.
Олександр Лукашенко заявив, що Білорусь “готуватиметься до війни”, адже на мирний час нині марно сподіватися. Він скликав нараду з військовим керівництвом, підсумував перевірку армії та наголосив: країна не хоче війни, але мусить бути готовою відповісти на будь-яку загрозу.
НАТО відповіло на заяви Дональда Трампа про можливий вихід США з Альянсу: європейські лідери закликали до збереження єдності та холодного розуму, наголошуючи, що без союзників не існує сильних Сполучених Штатів.
Глава Чехії пояснив, що Північноатлантичний альянс не може бути втягнутим у війну проти Ірану, оскільки його основна місія — захист країн-членів у разі прямої агресії. Він підкреслив, що США не зазнали нападу, а отже, немає правових чи політичних підстав для залучення НАТО до цього конфлікту.
Кір Стармер відповів на заяви Дональда Трампа про можливий вихід США з НАТО, наголосивши, що Велика Британія не дозволить собі бути втягнутою у «чужу війну». Він підкреслив, що Лондон залишатиметься відданим власним інтересам і безпеці, водночас підтримуючи союзників у межах міжнародних домовленостей.
Дональд Трамп серйозно розглядає можливість виходу США з НАТО, повідомляють американські ЗМІ. Така перспектива може кардинально змінити баланс сил у світі та поставити під сумнів безпекові гарантії для європейських союзників.
Дональд Трамп заявив, що Америка перемагає всюди — від економіки й армії до космосу, коментуючи успішний запуск місії NASA Artemis II на орбіту навколо Місяця. Він підкреслив, що до цих досягнень “ніхто й не наближається”, а США утримують глобальне лідерство, за яким спостерігає весь світ.
Американське видання Foreign Policy констатує, що кампанія США проти Ірану не принесла очікуваних результатів. Дональд Трамп обіцяв швидку перемогу, але реальність виявилася іншою: Іран зберіг контроль над своїми стратегічними позиціями, а регіон став ще більш нестабільним.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) повідомили, що Росія активно застосовує приховану мобілізацію, намагаючись уникнути політичних ризиків від офіційного призову.
Телефонна розмова між президентом Фінляндії Олександром Стуббом та президентом США Дональдом Трампом стала важливим сигналом для Європи: обговорювали майбутнє НАТО, підтримку України та кризу навколо Ірану.
Дональд Трамп пригрозив припинити постачання зброї Україні, якщо європейські союзники не долучаться до операції зі зняття блокади Ормузької протоки, яку контролює Іран. Ця заява стала черговим сигналом про можливий перегляд американської політики щодо НАТО та підтримки Києва.
Олександр Лукашенко заявив, що Білорусь “готуватиметься до війни”, адже на мирний час нині марно сподіватися. Він скликав нараду з військовим керівництвом, підсумував перевірку армії та наголосив: країна не хоче війни, але мусить бути готовою відповісти на будь-яку загрозу.
НАТО відповіло на заяви Дональда Трампа про можливий вихід США з Альянсу: європейські лідери закликали до збереження єдності та холодного розуму, наголошуючи, що без союзників не існує сильних Сполучених Штатів.