У Єврокомісії розчаровані підсумками переговорів щодо транзиту газу
Сьогодні, 28 жовтня, у Брюсселі пройшли переговори Росії, ЄС та України щодо транзиту російського газу через Україну. За підсумками тристоронніх консультацій заступник голови Єврокомісії (ЄК) Марош Шефчович заявив, що переговори не увінчалися успіхом.
"Я розчарований сьогоднішнім результатом і я кажу це відкрито. Я підготував зустріч так, що за наявності політичної волі міг би бути позитивний прогрес",— заявив Шефчович.
За його словами, черговий раунд переговорів пройде в листопаді: інші сторони погодилися з цією пропозицією. Представник ЄК зазначив, що наступні консультації мають бути ретельно підготовлені. Точна дата поки невідома.
Шефчович заявив, що Росія не готова йти на поступки в переговорах по газу. Однак він зазначив, що їй не надали вчасно деякі документи, і потрібен час на їх вивчення.
Міністр енергетики РФ Олександр Новак за підсумками переговорів повідомив, що Росія може продовжити договір на наступний рік, якщо Київ не встигне вирішити законодавчі питання. За його словами, такі ризики залишаються.
"Хоча, якщо наші українські колеги будуть готові працювати за європейським законодавством, ми також готові і по цьому законодавству з 2020 року забезпечити транзит газу на Україну",— зазначив Новак.
За словами міністра, всі сторони налаштовані на те, щоб забезпечити транзит газу з 1 січня наступного року.
"Будемо продовжувати інтенсивно працювати як на рівні міністерств, так і на рівні компаній",— сказав Новак.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.