У Єврокомісії розчаровані підсумками переговорів щодо транзиту газу
Сьогодні, 28 жовтня, у Брюсселі пройшли переговори Росії, ЄС та України щодо транзиту російського газу через Україну. За підсумками тристоронніх консультацій заступник голови Єврокомісії (ЄК) Марош Шефчович заявив, що переговори не увінчалися успіхом.
"Я розчарований сьогоднішнім результатом і я кажу це відкрито. Я підготував зустріч так, що за наявності політичної волі міг би бути позитивний прогрес",— заявив Шефчович.
За його словами, черговий раунд переговорів пройде в листопаді: інші сторони погодилися з цією пропозицією. Представник ЄК зазначив, що наступні консультації мають бути ретельно підготовлені. Точна дата поки невідома.
Шефчович заявив, що Росія не готова йти на поступки в переговорах по газу. Однак він зазначив, що їй не надали вчасно деякі документи, і потрібен час на їх вивчення.
Міністр енергетики РФ Олександр Новак за підсумками переговорів повідомив, що Росія може продовжити договір на наступний рік, якщо Київ не встигне вирішити законодавчі питання. За його словами, такі ризики залишаються.
"Хоча, якщо наші українські колеги будуть готові працювати за європейським законодавством, ми також готові і по цьому законодавству з 2020 року забезпечити транзит газу на Україну",— зазначив Новак.
За словами міністра, всі сторони налаштовані на те, щоб забезпечити транзит газу з 1 січня наступного року.
"Будемо продовжувати інтенсивно працювати як на рівні міністерств, так і на рівні компаній",— сказав Новак.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.
Володимир Путін підписав указ, який дозволяє передавати під тимчасове управління держави об’єкти критичної інфраструктури Росії, якщо їхні власники не забезпечують належний захист від атак безпілотників або не можуть оперативно відновити роботу після ударів.
У Кремлі різко відреагували на намір Великої Британії передати Україні секретні технології для виробництва далекобійних ракет Storm Shadow/SCALP.
Колишній спецпосланець США в Україні Кіт Келлог заявив, що Вашингтону потрібен час, аби збалансувати оборонну допомогу Україні та потреби Близького Сходу. В
Володимир Путін своїм виступом на з'їзді «Єдиної Росії» продемонстрував, що Кремль не налаштований згортати війну проти України та продовжує готувати російське суспільство до затяжного протистояння.
Військово-морські сили США розглядають можливість перейменувати новий авіаносець класу «Форд» USS Doris Miller на честь президента США Дональда Трампа. Якщо це рішення ухвалять, американський флот уперше отримає авіаносець, названий на честь чинного глави держави.
У Росії різко погіршилися суспільні очікування щодо майбутнього країни. За даними опитування ВЦВГД, у липні 2026 року 66% росіян вважали, що попереду на РФ чекають «важкі часи» — показник, який уже наблизився до рівнів початку 1990-х років.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.