У Європі пішов у відставку віце-канцлер Австрії через корупційний скандал
Про свою відставку Хайнц-Крістіан Штрахе оголосив на прес-конференції у Відні в суботу, 18 травня.
Про це повідомляє DW.
Як повідомляється, відставка Хайнц-Крістіан з посади голови уряду спровокована корупційним скандалом, пов'язаний з багатою росіянкою.
За його словами, канцлер країни Себастьян Курц висловив згоду з таким рішенням. Крім того, Штрахе вирішив скласти з себе повноваження голови Австрійської партії свободи.
Незадовго до прес-конференції Штрахе був викликаний у відомство канцлера у зв'язку з корупційним скандалом.
За інформацією німецької преси, в розпорядженні якої опинилися відеозаписи, на яких голова Австрійської партії свободи Штрахе і голова парламентської фракції АПС Йоханн Гуденус у 2017 році планували передати ряд державних будівельних замовлень фірмам якійсь громадянці Російської Федерації в обмін на фінансову допомогу їх партії перед парламентськими виборами.
Згідно з цією інформацією, переговори австрійських політиків з жінкою, яка назвалася багатою росіянкою і племінницею одного з російських олігархів, проходили в липні 2017 року на острові Ібіца.
Крім Штрахе і Гуденуса в бесіді взяли участь дружина останнього, а також ще один чоловік, що говорить по-німецьки. Справжність відео журналісти перевірили в Інституті безпеки інформаційних технологій Товариства Фраунгофера в Дармштадті.
Канцлер Курц очолює Австрійську народну партію, яка за підсумками виборів у жовтні 2017 року створила урядову коаліцію разом з правопопулістської АПС.
Раніше повідомлялося, що в Україні, НАЗК направило вимоги усунути порушення антикорупційного законодавства трьом чиновникам.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.