У Франції пройде богослужіння в пам'ять колишнього президента Жака Ширака
Колишні президенти Франції Валері Жискар Д'естен, Франсуа Олланд і Ніколя Саркозі в понеділок, 30 вересня, візьмуть участь в урочистій службі в церкві Сен-Сюльпіс в Парижі з приводу смерті Жака Ширака.
Про це повідомляє Le Figaro в суботу, 28 вересня.
Богослужіння планують почати опівдні, його очолить єпископ Мішель Оупетит, архієпископ Паризький.
Повідомляється, що на поминальному богослужінні на честь Жака Ширака будуть присутні глава держави Еммануель Макрон і його дружина Бріжит Макрон, а також близько тридцяти глав іноземних держав і урядів.
Очікується, що також буде присутній президент Росії Володимир Путін, а також президенти Італії Серхіо Маттарелла і конголезький Дені Сассу Нгессо, прем'єр-міністр Лівану Саад Харірі, а також угорський Віктор Орбан і президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайер, президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер і прем'єр-міністр Бельгії Шарль Мішель.
Деякі з них залишаться на запланований обід в Єлисейському палаці.
"Le Figaro" також повідомляє, що в понеділок, 30 вересня зберуться уряд і посли, а також голови національних зборів і Сенату.
Серед французьких політичних лідерів Марін Ле Пен підтвердила на телеканалі BFMTV, що вона буде присутня на церемонії:
"Я президент першої партії Франції, і цілком природно, що я йду на похорон колишнього президента республіки",- сказала Ле Пен.
Раніше повідомлялося, що колишній президент Франції Жак Ширак помер у віці 86 років.
Жак Ширак був президентом Франції з 1995 по 2007 рік.
16 травня 2007 Жак Ширак склав повноваження президента і покинув Єлисейський палац. З цього моменту Жак Ширак став по праву і довічно членом Конституційної ради Франції, а починаючи з 15 листопада бере участь в його засіданнях. 15 грудня 2011 він був засуджений на 2 роки умовно за перевищення службових повноважень і розтрату. Він визнаний винним у зловживанні становищем, довірою, незаконному отриманні вигоди та розтраті державних коштів в 1990-1995 роках, коли він був мером Парижа.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.